Кукурудза Зміст Назва | Історія походження | Ботанічна характеристика кукурудзи | Сорти кукурудзи | Хімічний склад | Використання | Обсяги виробництва кукурудзи | Агротехніка кукурудзи | Кукурудза — модельний генетичний об'єкт | Галерея | Див. також | Примітки | Посилання | Джерела | Література | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлах1115259426810-1422694577Подільський говір.Лемківський говір.Кукурудз0130-59720130-5972Причини фіолетового забарвлення та нерівномірного росту кукурудзиТеосінте — перспективна культура для селекції кукурудзиВісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журналВплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзиНауковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових працьВплив препарату ЕМ-1 на якість зерна кукурудзи.Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журналFAOstatНайбільші виробники кукурудзи на світіОсобливості наливу зерна та агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглостіВісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області Науково-виробничий збірникНауковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових працьВплив 6-БАП на активність ферменту сахарози в рослинах кукурудзи за різних температурних умовахНаукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання2223-1609Особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від строків сівби та густоти стояння рослинНаукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання. — 2011 червень — № 3 (25)2223-1609Захист кукурудзи від хвороб і шкідниківПосібник українського хлібороба. Науково-практичний збірникМетодичні підходи до формування базової та ознакових колекцій кукурудзиГенетичні ресурси рослин Науковий журналZea maysКУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНАКукурудзаФестиваль кукурудзи на Закарпатті«Як це зроблено. Консервована кукурудза»Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботаникеВ. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова. Захист кукурудзи від хвороб і шкідниківПосібник українського хлібороба. Науково-практичний збірникрр
КукурудзаТехнічні культуриХлібні зернові культуриКормові культуриОлійні культуриАнемофілиБіоетанолРослини, описані 1753
однорічна рослинаТонконоговихрисомпшеницеюдіалектні назвипівденноподільських говіркахлемківському говоріісп.праслов.словен.рум.укр.грец.зернових1954МехікоМексикаРіо-ГрандеПеруархеологисортівмайякогута»Христофора КолумбаІспаніїІталії1511Севільї1542Радянського СоюзуМолдовиГрузіїРід кукурудзитео-синтебур'янтрав'яниста рослинаКоренева системаСтеблоЛисткисуцвіттяволотьквіткиПлідзернівкасортигібридилат.камідьглікозидисапоніникриптоксантинаскорбіновупантотеновувітамін КінозитситоетеринсигмастериналкалоїдикрохмалюпентозанибіотинКукурудзяна оліявітаміном Едубильні речовиникремнеземулінолевуарахідоновукаліймагнійкальційситостеролсигмастеролретинолтіамінрибофлавінбіофлавоноїдифілохінонитокоферолкаротиномсільськогосподарських культуркорміврільництвіхудобікрупборошнакрохмалюоліїцукруксантанової камедідекстринуетилового спиртуамілазикіноплівокпластмасицелофанпапіркошикикапелюхифурфуролсинтетичних смолбіопаливабіогазунезамінними амінокислотамизлакзеїнбобовихметилаланінутриптофануКукурудзяний крохмальпротеїнукашіклейковинаяйцяполентутортіллумамалигумчядічемквупатокуспиртпивохолестеринукаструліварінняжовчібілірубінузсідання кровітромбоцитівдіурезспиртіхолециститіхолангітігломерулонефритінефролітіазіциститіуретритіпечінкиожиріннітаблеткиприймочкиФАОплугиРСФСРМолдоваекспортеромхудобіморським транспортомсилосзерноінцухтілінійінокуляціїсимбіотичнийризосферіфотосинтезуМінесотаСШАличинкижуків-коваликівчорнишівпилкоїдівпластинчастовусихчервневоготравневого хрущівхлібних жуківозима совкаAgrotis segetumAgrotis exsclamationisШведська мухаOscinella fritOscinella pusillaTanumecus dilatycollisСмугаста хлібна блішкапавутинний кліщкомірнийрисовий довгоносикизернова (ячмінна) мільзахідний кукурудзяний жукмухи-стрічкокрилкизерножил кукурудзянийдовгоніжка шкідливаперіоду вегетаціїгрибівбактерійвіруснімікоплазменні хворобисівозмініІржа кукурудзиPuccinia maydisПукциніяUstilago maydisМікосферела кукурудзиMycosphaerella zeae-maydisСписок хвороб, що впливають на кукурудзугенетикикомбайномАйоваСШАТулузький музей
Кукурудза
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
? Кукурудза | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Zea mays L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Кукуру́дза (Zea mays) — однорічна рослина родини Тонконогових. Одна з найвисокопродуктивніших злакових культур універсального призначення, яку разом з рисом і пшеницею відносять до одного з «трьох найголовніших хлібів людства».
Зміст
1 Назва
2 Історія походження
3 Ботанічна характеристика кукурудзи
3.1 Коренева система
3.2 Стебло
3.3 Листки
3.4 Квіти
3.5 Плід
4 Сорти кукурудзи
5 Хімічний склад
6 Використання
6.1 Корми у тваринництві
6.2 У кулінарії
6.2.1 Варіння кукурудзи у качанах
6.3 У медицині
6.3.1 Заготівля медичної сировини
7 Обсяги виробництва кукурудзи
7.1 Український експорт кукурудзи
8 Агротехніка кукурудзи
8.1 Гербіциди
8.2 Хвороби і шкідники
8.2.1 Шкідники
8.2.2 Хвороби
9 Кукурудза — модельний генетичний об'єкт
10 Галерея
11 Див. також
12 Примітки
13 Посилання
14 Джерела
15 Література
Назва |
Поряд зі словом «кукурудза» існують також малопоширені діалектні назви цієї культури: папшóйя у південноподільських говірках[1], кукуріца у лемківському говорі[2], кики та кияхи на північно-східних територіях Україні, зокрема, в Чернігівській обл. У більшості країн кукурудза зветься «маїс» — від ісп. maíz, яке має індіанське походження.
Походження слова «кукурудза» неясне: або від праслов. *kokor-, *kukur- («щось розчепірене», пор. словен. kukurjav — «кучерявий»), або від рум. cucuruz / укр. кукурудз[3] («шишка»), або від грец. κοκκόροζο(ν) («качан кукурудзи»)[4].
Зустрічаються також назви ґенґериця, ґенґурудза[6].
Історія походження |
Кукурудза найдавніша хлібна рослина Землі, найбільша із зернових. 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
На території Перу археологи знайшли викопні качани кукурудзи, датовані п'ятим тисячоліттям до нашої ери.[7] На стоянках древньої людини знайдено також велику кількість фігурок богів і богинь з качанами кукурудзи в руках і на головних уборах: жителі обидвох Америк поклонялись кукурудзі як священній рослині.[7] Культура обробітку її була високою, про що свідчить велика кількість сортів, які там вирощували. Наприклад, у древніх майя були сорти: «кукурудза-стара», яка достигала за 5–6 місяців, «кукурудза-дівчинка», яка достигала за 3 місяці, і справжня скороспілка — сорт з красивою назвою «пісня когута»: його прибирали через два місяці після появи паростків[7].
Після другої подорожі Христофора Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід. В 1511 році такий собі П'єтро Матьєре видав в Севільї книжку «De Orbo Novo» («Новий світ»), в якій з'явився перший опис кукурудзи[7]. Перше зображення кукурудзи в друкованому виданні було в 1542 році — в Травнику Л. Фукса[7]. На територію колишнього Радянського Союзу, найраніше завезли кукурудзу до сучасних Молдови і Грузії — в кінці сімнадцятого і початку вісімнадцятого століть[7].
Сучасна кукурудза створена руками людини за роки селекції; в неї дуже мало спільного з дикими особинами, від яких вона походить (станом на 1981 рік прямий предок так і не знайдений)[8].
Ботанічна характеристика кукурудзи |
Рід кукурудзи (Zea L.) представлений одним видом — кукурудзою (маїс) культурною (Zea mays L.). Тривалий час вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину тео-синте, доки не було встановлено, що саме тео-синте походить від кукурудзи. Тео-синте утворює дворядний початок із зернівками, які охоплені лусками і не вимолочуються. Трапляється в Центральній Америці як бур'ян у посівах кукурудзи. Зустрічається тео-синте багаторічне — багатостебла рослина, яка також є бур'яном на кукурудзяних полях у Центральній Америці.
Кукурудза культурна (2n=20) — трав'яниста рослина, яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших злакових рослин.
Коренева система |
Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у ґрунт на глибину 2-3 м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у ґрунт до 2,5 м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1 м. Ярусне розміщення коренів у ґрунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів.
Стебло |
Стебло у кукурудзи — міцна, пряма, висока, могутня, груба, округла соломина, розділена на вузли, заповнена нещільною паренхімою. В південних регіонах України рослина досягає 2,5–3 м заввишки[9]. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100 см у ранньостиглих форм і до 5–6 м у пізньостиглих. Товщина — 2–7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої — до 30–40 і більше.
Листки |
Листки лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70–110 см, ширина 6–12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі адекватна кількості стеблових вузлів.
Квіти |
У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче суцвіття — волоть і жіноче — початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною. Чоловічі квітки зібрані у верхівках, жіночі — на початках, у пазухах верхніх стеблових листків. Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів — пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими — квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздовими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300—1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками — початки — розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків.
На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні — товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабо конусовидної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25 % загальної маси початка. У комірках стрижня початка, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні — шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі — квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна — верхня, друга, нижня — безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен — від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см) ниткоподібного стовпчика і приймочки.
Плід |
Плід у кукурудзи — гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення. Кукурудза не самосівна рослина: із опалих на землю, вкритих в листя качанів, зерна вибратись не можуть[8].
Зерна кукурудзи можуть набувати фіолетового забарвлення при зростанні за прохолодних температур. Деякі сорти кукурудзи більше схильні до фіолетового забарвлення зернят ніж інші.[10]
Кукурудзяні качани | Різноманіття сортів кукурудзи | Поперечний переріз качана | Сорти кукурудзи |
Сорти кукурудзи |
В Україні вирощують сорти кукурудзи цукрової:
Рання золота 401, Кубанська консервна 148, Ароматна, Гібрид Ауріка, Гібрид Акорд 72 і Зоря 123.
Інші гібриди:
Харківський 195 МВ, Харківський 294М, Харківський 294 МВ, Харківський 295 МВ, Харківський 311 МВ, Харківський 325 МВ, Харківський 340 МВ, ТАР 349 МВ, МЕЛ 272 МВ, Полтава; нові гібриди: Нива МВ, Іскра МВ, Подих МВ, Лювена, Вимпел МВ, Лелека МВ, Злагода МВ, Ладога.
Хімічний склад |
Кукурудзяні рильця (інша назва кукурудзяні приймочки; лат. Stigmata Maydis) містять олію (до 2,5 %), олійки (до 0,12 %), камідь (до 3,8 %), смолисті речовини (до 2,7 %), гіркі глікозиди (до 1,15 %), сапоніни (до 3,18 %), криптоксантин, аскорбінову і пантотенову кислоти, вітамін К, інозит, ситоетерин, сигмастерин і невивчені алкалоїди (0,05 %).
Насіння містять 65–70 % вуглеводів, в основному, крохмалю до 61,2 % (за іншими даними більше 70 %[7], 71 %[11]), жирну напіввисихаючу олію (4–6 %), пентозани (до 4,7 %), речовини алкалоїдного характеру (близько 0,21 %), а також вітаміни: В1 (0,15-0,2 мг%), В2 (близько 100 мг%), нікотинову кислоту (1,8-2,6 мг%), пантотенову кислоту (близько 0,7 мг%) і біотин (до 77 мг%).
Кукурудзяна олія багата вітаміном Е[12].
У препаратах кукурудзи знайдено дубильні речовини пірокатехінової групи (11-13 %), цукри, сполуки кремнезему, жирну олію (1,88–2,55 %), яка містить лінолеву та арахідонову кислоти, летку олію (0,1–0,2 %), а також калій, магній, кальцій, ситостерол і сигмастерол, ретинол, тіамін, рибофлавін, аскорбінову кислоту, біофлавоноїди, філохінони, α-токоферол, пантотенову кислоту, сапоніни[9].
Жовтозерняткові сорти багаті каротином[13].
Використання |
Кукурудза — одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту, амілази, що служить людині при виробництві фото- та кіноплівок і синтетичних тканин, з сортів восковидної кукурудзи у промисловості виготовляють пластмаси, синтетичні плівки, целофан, з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи тощо. З качанів отримують фурфурол, який потрібний у виробництві синтетичних смол і інших хімічних матеріалів.[8] Останнім часом збільшилась її частка у виробництві біопалива та біогазу.[14]
В зерні кукурудзи більш 70 % крохмалю, а в пшениці — 64 %, але в пшениці 17 % білку, а в кукурудзі всього 10 %, і кукурудзяний білок бідніший незамінними амінокислотами.[7] Жовта кукурудза — єдиний злак, багатий каротином: до 9 мг в 100 г зерна.[7]
Корми у тваринництві |
Кукурудза має високі кормові якості, але процент білку в її зерні низький[15], і близько 30-40 % білка зерен кукурудзи припадає на малопоживний зеїн, який поступається білкам інших злакових і бобових культур.[16] У незеїновій частині білка кукурудзи міститься мало незамінних амінокислот: метилаланіну, триптофану та ін., що негативно позначається на поживності кукурудзяного корму. Тому для збагачення білком зеленої маси кукурудзи її вирощують разом з бобовими культурами.[16]
Останнім часом кормове зерно кукурудзи зберігають консервованим в поліетиленових рукавах.
У кулінарії |
Кукурудзу широко використовують у період її молочної стиглості. За поживністю в молочно-восковій стиглості кукурудза перевершує майже всі овочеві культури[13]. Однак молочна стиглість (коли зерна м'які й при натисненні виділяють рідину молочного кольору[17]) у кукурудзи зберігається лише 2-3 дні, після чого вміст цукрів у зернах швидко зменшується і смакові якості їх знижуються[13]. Виламують качани кукурудзи в стадії молочній — початку воскової спілості.
Кукурудза є цінним харчовим продуктом. З її зерен виготовляють кукурудзяне борошно, крупи й пластівці, калорійність яких характеризуються даними, наведеними в таблиці нижче
Продукт | Кількість засвоюваних речовин у 100 г продукту | Кількість нетто-калорій у 100 г продукту | ||
Білки | Жири | Вуглеводи | ||
Кукурудзяне борошно | 8,2 | 3,2 | 67,9 | 342 |
Кукурудзяні крупи | 7,1 | 0,9 | 74,1 | 341 |
Кукурудзяні пластівці | 9,6 | 4,2 | 83,5 | 420 |
Кукурудзяний крохмаль тонкого помелу часто використовують замість пшеничного борошна, а кукурудзяні крупи — замість манних[17]. Кількість протеїну в зерні кукурудзи становить 10-13 %[18]. У зерні кукурудзи міститься 3-5 % олії[18]
Кукурудзяні крупи варяться найдовше за всі крупи — 3-4 год[17]. Розварювання круп можна прискорити, замочивши їх. А особливістю кукурудзяної каші є те, що вироби з неї можна формувати в холодному вигляді.
В кукурудзяному борошні відсутня клейковина[17], тому його використовують для приготування тих страв, у яких для скріплення застосовуються яйця.
В національних кухнях з кукурудзи готують італійську поленту, іспанську тортіллу, румунську мамалигу, грузинські мчяді, чемкву і так далі. З кукурудзяних зерен готують кукурудзяні пластівці, крохмаль, патоку, спирт, пиво, а ще — кукурудзяна олія, здатна знижувати кількість холестерину в крові.
Варіння кукурудзи у качанах |
Свіжу кукурудзу переважно варять у качанах і в такому вигляді подають на стіл. Підготовлені качани обчищають від волокон і листків, частину листків кладуть на дно каструлі, щоб качани не пригоріли. На листки щільними рядами кладуть качани (перезрілу кукурудзу, яка довго вариться, кладуть знизу). Качани покривають листками й заливають холодною водою. Варять кукурудзу в закритій каструлі 3-5 годин, а потім ставлять у духовку. В міру википання води в каструлю доливають окріп. Солять качани після варіння.
У медицині |
Рідкий екстракт і спиртова настойка кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію, рух жовчі, розріджують її, зменшують кількість білірубіну в жовчі, прискорюють процес зсідання крові. Препарати кукурудзи збільшують кількість тромбоцитів у крові та значно посилюють діурез[9].
Медичною промисловістю випускається екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий (1 : 1), виготовлений на 70 % спирті. Застосовується як жовчегінний засіб при холециститі, холангіті та порушенні функцій травного каналу. Приймають всередину по 30-40 крапель на 1 ложці води 3 рази протягом доби за 30 хв до їди.[9]
Настій кукурудзяних приймочок здавна використовують при хворобах нирок, зокрема при гломерулонефриті, нефролітіазі, циститі, уретриті, при хворобах печінки, для зниження апетиту при ожирінні, при серцевих і ниркових набряках та при хворобах жіночих статевих органів, зокрема при маткових кровотечах. Беруть 1 столову ложку кукурудзяних приймочок, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв, настоюють 30 хв. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази на добу через 2 год після їди.[9]
Оболонка кукурудзи дозволяє приготувати лікувальні чаї, таблетки, порошки.
Заготівля медичної сировини |
З лікувальною метою використовують приймочки і стовпчики рослини та кукурудзяну олію. Збирають кукурудзяні стовпчики, коли достигають качани. Перевагу віддають золотаво-жовтим та червонуватим стовпчикам. Темні, вражені цвіллю і зволожені стовпчики кукурудзи непридатні для медичного використання. Сировину розстилають тонким шаром, добре висушують і зберігають у прохолодних, але не вологих місцях.[9]
Обсяги виробництва кукурудзи |
Країна | млн тонн |
---|---|
США | 361 |
КНР | 216 |
Бразилія | 80 |
Аргентина | 33 |
Україна | 28 |
Індія | 24 |
Мексика | 23 |
Всього у світі | 1038 |
Найбільші виробники кукурудзи, 2010[20] | |
Країна | млн тонн |
США | 339 |
КНР | 166 |
Європейський Союз | 56 |
Бразилія | 51 |
Мексика | 24 |
Аргентина | 21 |
Індія | 20 |
ПАР | 13 |
Україна | 12 |
Канада | 11 |
Всього у світі | 832 |
Рослина посідає третє місце у світовому виробництві[21] після пшениці і рису[22]. За даними ФАО площі відведені під кукурудзу в період з 1970 по 2003 рік збільшилася з 113 млн га до 143 млн га, середня врожайність 2,35 т/га до 4,47 т/га, а загальний обсяг виробництва збільшився з 266 млн тонн до 640 млн т. Урожайність кукурудзи в розвинених країнах значно вища за рахунок використання гібридного насіння, зрошення, внесення добрив і боротьби зі шкідниками.
Станом на 1981 рік в Радянському Союзі все ще існувала проблема з технологією вирощування кукурудзи та технікою.[8] Деякі машини і знаряддя, потрібні для технології, запозиченої з Угорщини, виготовлювалось лише малими партіями, або взагалі не виготовлювалось.[8] Ніхто не виготовлює плуги з напівгвинтовим відвалом, мало кукурудзоприбиральних комбайнів, ще менше сушилок зерна і тд.[8] Найобширніші в СРСР території зайняті під кукурудзу були в Україні, на другому місці була РСФСР, на третьому — Молдова.[7]
Найбільшим виробником є США, Китай, ЄС і Бразилія. До 40 % урожаю кукурудзи у світі випускає США, і є найбільшим експортером у світі.
У світі для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних — 15-20 %, на корм худобі — 60-65 %.[23]
Український експорт кукурудзи |
Всього з початку сезону (жовтня 2011 р.) Україна поставила на експорт морським транспортом 6,95 млн т кукурудзи.[24]
Див. також: Найбільші виробники зернових культур
Агротехніка кукурудзи |
Кукурудза — високопродуктивна культура. За короткий час вона формує більше органічної маси, ніж інші культурні рослини[25]. Водний, температурний, світловий та поживний режими мають велике значення при вирощуванні кукурудзи, тому при несприятливих умовах знижується кількість і маса зерен, особливо у верхівці качана. Сонячної енергії кукурудза потребує значно більше, ніж зернові колосові та інші культури, а за її дефіциту (затінені місця, загущеність посівів, тривала хмарна погода) веґетаційний період цієї культури подовжується, а врожайність знижується[26]. Це призводить до погіршення якості зерна. Показником високого врожаю є досягнення типового для кожного гібрида співвідношення між зерном і лисостебельною масою — індекса урожаю. Він у кукурудзи на силос досягає 1, у кукурудзи на зерно — коливається в межах від 0,38 до 0,42.[25] Доведено, що високий та низький вміст білка в зерні передається при інцухті з покоління в покоління, як високо спадкова ознака, проте вона потребує постійного контролю при доборі й розмноженні високобілкових ліній[27].
Використання мікробіологічних препаратів природного походження є одним із чинників підвищення продуктивності та якості зерна кукурудзи. При інокуляції мікробних препаратів симбіотичний розвиток мікроорганізмів у ризосфері кореневої системи рослини сприяє збільшенню кількості мінералів, що поступають у рослину, і підвищенню продуктивності фотосинтезу, а шляхом збільшення кількості корисних видів мікробіоти − отримують зростання стійкості рослин до факультативних патогенів, що загалом сприяє підвищенню вмісту протеїнів у зерні та якості зерна в цілому[28].
Сіють кукурудзу з міжряддями 65-70 і відстанями між рослинами в ряду 30-35 см. У кожне гніздо висівають 3-4 зерна на глибину 7-8 см. Норма висіву становить 20-26 г на 10 м²[13]. Догляд включає 2-3 розпушування міжрядь із знищенням бур'янів, видалення пасинків і штучне доопилення рослин перенесенням пилку марлею з чоловічих квіток на жіночі (потрібно повторювати кілька разів)[13].
Інтенсивність асиміляції СО2 у кукурудзи значно залежить від інтенсивності освітленості. Оптимальне співвідношення листкової поверхні до площі ґрунту, для кукурудзи на зерно становить 3-4м2/м².[25]
Дорослі рослини | Качан цукрової кукурудзи | Плоди кукурудзи | Плоди різних сортів маїсу | Зібраний маїс, Мінесота (США) |
Гербіциди |
Обов'язковим елементом переважної більшості інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур (в тому числі і кукурудзи), є боротьба з бур'янами за допомогою застосування гербіцидів.
За строками застосування гербіцидів можна виділити два етапи:
- досходовий період — застосування гербіцидів перед висіванням або після висіву сільськогосподарських культур (але до появи сходів): Герб 900, к.е.; Дуал Голд 960ЕС, к.е.; Стомп 330, к.с.; Трофі 90, к.е.; Фронт'єр 900, к.е.; Фронт'єр Оптима, к.е.; Харнес, к.е. та ін.
- післясходовий період — застосування гербіцидів після появи сходів (гербіциди класу «Регулятори росту та розвитку»: Амінка, в.р.; Банвел 4S 480SL, в.р.к.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL, в.р.к.; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.; Амінка, в.р.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; 2,4 Д амінна сіль). Також використовуються гербіциди наступних класів: «Інгібітори ацетолактатсинтази», «Інгібітори ацетил Ко карбоксилази», «Інгібітори EPSP синтази» (існують генетично модифіковані сорти кукурудзи, стійкі до гербіцидів цієї групи).
Хвороби і шкідники |
Шкідники |
Коріння або паростки сходів кукурудзи в ґрунті пошкоджують личинки різноманітних жуків-коваликів, чорнишів, пилкоїдів та пластинчастовусих — хрущів, хлібних жуків, кукурудзяного жука.[29]
В Україні найпоширенішими серед жуків-коваликів є:
- посівний ковалик (Agriotes sputator L.) — зустрічається у всіх зонах за винятком степових районів. Личинки цього виду становлять основну масу дротяників в Україні;
- широкий ковалик (Selatosomus latus F.) — поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
- степовий ковалик (Agriotes gurgistanus Fald.) — поширені в Лісостепу і Степу.
- смугастий ковалик (Agriotes lineatus L.) — поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
- темний ковалик
- чорний ковалик.
Дротяники вигризають внутрішню частину висіяних зерен, обгризають підземну частину стебел і коріння сходів, що призводить до значного зрідження посівів. Ступінь шкідливості дротяників залежить від наявності в ґрунті заораних рослинних рештків, обумовлюється кількістю шкідника і його віковим складом, температурою та вологістю ґрунту, рівнем агротехніки. Чисельність шкідників, а також шкодочинність дротяників вища по мірі просування на північ, що пояснюється тривалішим періодом проростання насіння і росту сходів.[29]
Жуки-чорниші та медляки добре пристосовані до посушливих умов. Найнебезпечнішими з них є кукурудзяний чорниш (Pedinus femoralis L.), степовий чорниш (Blaps galophila F.-W.), широкогрудий чорниш (Blaps lethifera Marsh.), піщаний медляк (Opatrum sabulosum L.).[29] Личинки чорнишів — несправжні дротяники, пошкоджують висіяне насіння та підземну частину сходів біля поверхні.
Личинки жуків-пилкоїдів шкодять переважно на півдні України. Серед пилкоїдів пошкоджують кукурудзу дагестанський пилкоїд (Podonta daghestanica Rtt.) та пилкоїд протей ([[Omophlus proteus]] Kirsh.).
З пластинчастовусих жуків найбільшої шкоди кореням, підземній частині стебла сходів і молодих рослин кукурудзи завдають личинки квітневого, червневого та травневого хрущів, хлібних жуків та кукурудзяного жука. На півдні та Криму шкодить кукурудзяний гнойовик (Pentodon idiota Hbst.). У лісостеповій і степовій зонах пошкоджувати можуть жуки-кравчики (Lethrus apterus Laxm.).
Підгризаючі совки шкодять в усіх регіонах України: озима совка (Agrotis segetum Schift.) — найбільш шкідлива в Лісостепу і південному-заході, оклична совка (Agrotis exsclamationis L.) — поширена в західних областях, бавовникова совка (Chloridea obsoleta F.) — поширена переважно в південних районах, але в окремі роки може просуватися і в більш північні райони.
Шведська муха (вівсяна — Oscinella frit L. та ячмінна — Oscinella pusilla Meid.) і її личинки.
Сірий або кукурудзяний довгоносик (Tanumecus dilatycollis Gull.) — загрозливий шкідник кукурудзи на південному-заході України в придунайських районах.
Смугаста хлібна блішка, соргова попелиця (Rhopalosiphum maidis Fitch.), черемхово-злакова попелиця (Rhopalosiphum padi L.), звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.), бруслинова попелиця (Aphis evonymi F.); шестикрапкова (Macrosteles laevis Rib.), смугаста (Psammotettix striatus L.) та городня цикадки (Empoasca pteridis Dhlb.); павутинний кліщ, сліпняк хлібний рудовусий (Trigonotylus ruficornis Geoffr.), стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) і його гусениця; комірний і рисовий довгоносики, зернова (ячмінна) міль, західний кукурудзяний жук, мухи-стрічкокрилки, зерножил кукурудзяний (Caprophilus dimidiatus), довгоніжка шкідлива.
Доведено, що зерно, в кілограмі якого нараховується понад 15 особин рисового довгоносика, або 5- комірного, 6-борошняних хрущаків, 25 борошноїдів, 150 хлібних кліщів спричиняє негативний вплив на функціональну діяльність нирок та печінки теплокровних.[29]
Хвороби |
В час періоду вегетації, а також при зберіганні кукурудзу уражають понад 100 видів грибів та бактерій, а також деякі вірусні і мікоплазменні хвороби.
До спільних хвороб кукурудзи та інших рослин належить фузаріоз, біла гниль, плісняві гриби.[29]
Хвороби насіння та сходів | |
Сіро-зелене пліснявіння | Збудники — гриби з родів Penicillium Linc., Aspergillus Mich., Botrytis Mich.. Mucor Mich., Rhizopus spp. та ін. |
Темно-зелене пліснявіння | Збудники — гриби з родів Alternaria Ness., Cladosporium Linc. |
Рожеве пліснявіння | Збудники — гриби з родів Fusarium Linc., Trichotechium Linc. |
Вилягання сіянців (чорна ніжка) | Збудники — гриби Pythium debarianum Hesse, Pythium aphanidermatum (Eds.) Fitzp., Pythium arrenomeanes Drechs. та інші. |
Заходи захисту від цвільової мікрофлори | — Калібрування насіння; — зберігання насіння у сухих приміщеннях з хорошою вентиляцією; — сівба в оптимальні строки з коткуванням посівів; — протруювання насіння Вітаваксом 200, Вітаваксом 200ФФ і ін.. |
Сажкові хвороби | |
Летюча сажка | Збудники — гриб Sphacelotheca reiliana (Kuhn) G.P.Clinton (син. Sporosporium reilianum Mc Alpine f. zeae Geshele) |
Заходи захисту | — агротехнічні: дотримання оптимальних сівозмін та строків сівби; — хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.; — впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів; |
Пухирчаста сажка | Збудник хвороби — гриб Ustilago zeae (Beskm.) Unger |
Заходи захисту | Створення і використання стійких гібридів. Агротехнічні прийоми: -сівба гібридним насінням першого покоління та добір здорового насіннєвого матеріалу; |
Хвороби стебла і коренів | |
Фузаріозні стеблові та кореневі гнилі | Збудники — гриб Fusarium moniliforme var. subglutinans Wollenweb. et Reinking та ін. |
Біла гниль | Збудник — сумчастий гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) d By. (син. Whetzelinia sclerotiorum d By. Korf. et Dumont.) |
Вугільна гниль стебла | Збудник — гриб Sclerotium bataticola Taub. |
Бактеріальна гниль стебел | Збудники — бактерії з родів Erwinia, Pseudomonas |
Листові хвороби | |
Гельмінтоспоріоз стебел, листя, качанів | Збудники — гриби Helminthosporium turcicum Pass., Helminthosporium maydis Nisik., Helminthosporium carbonum Ullstrup. |
Іржа | Збудник — гриб Puccinia sorhi Schw. |
Аскохітоз | Збудники — гриби Ascochyta maydis G.L. Stout.; Ascochyta zeina Sacc. |
Септоріоз | Збудник — гриб Septoria maydis Schulz et Sacc. var major Panasenko |
Курвуляріоз | Збудник — гриб Curvularia lunata (Wakk.) Boeijn. |
Цефалоспоріоз | Збудник — гриб Cephalosporium acremonium Corda |
Філлостіктоз | Збудник — гриб Phyllosticta zeina Panasenko |
Альтернаріоз листя | Збудник — гриб Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl. |
Епікоккоз | Збудник — гриб Epicoccum neglectum Desm. |
Кільцеподібна бактеріальна плямистість листя | Збудник — гриб Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall (син. Pseudomonas holci Kendrick) |
Бактеріальна плямистість листя та піхв | Збудник — гриб Pseudomonas syringae pv. andropogoni Smith |
Бактеріальне в'янення (Вілт) Стюарта | Збудник — бактерія Erwinia stewartii (Smith.) Due |
Хвороби качанів | |
Фузаріоз качанів | Збудники — гриби роду Fuzarium (Fuzarium moniliforme J.Sheld. та ін.) |
Червона гниль качанів | Збудники — гриб Fuzarium graminearum Schwabe, (сумчаста стадія Gibberella zeae (Schwein.) Petch) |
Нігроспороз | Збудники — гриб Nigrospora orizae (Berk. & Broom.) Petch |
Сіра гниль | Збудники — гриб Rhizopus maydis Bruderl |
Диплодіоз, суха гниль стебел та качанів | Збудники — гриб Diplodia zeae (Schw.) Lev. |
Кладоспоріоз (темне пліснівіння) | Збудники — гриби Cladosporium herbarum (Pers.) Linc, Cladosporium griseo-olivaceum Pidopl. et. Deniak. |
Рожеве пліснівіння | Збудник — гриб Trichothecium roseum Linc. |
Бактеріоз качанів | Збудник — бактерія Bacillus mesentericus-vulgatus — грампозитивні спороносні палички |
Вірусні хвороби | |
Закуклювання | Збудник — Oat pseudorosette virus, (син. Siberian oats mosaic virus) |
Мозаїка (крапчастість) листя кукурудзи | Збудник — Maize leaf fleck. virus (син. Badley yellow dwart virus) |
Карликова мозаїка кукурудзи | Збудники — Maize dwart mosaic virus, Maize red stripe virus, Sorghum red stripe |
А також Іржа кукурудзи, що викликається іржастим грибком Puccinia maydis з роду Пукцинія; Ustilago maydis; Мікосферела кукурудзи (Mycosphaerella zeae-maydis).
Див. також: Список хвороб, що впливають на кукурудзу[en].
Кукурудза — модельний генетичний об'єкт |
Кукурудза — модельний класичний генетичний об'єкт. Розпочаті на рубежі 19-20ст. генетичні дослідження кукурудзи, сприяли вагомому поліпшенню даної культури, а також послужили основою для розвитку теоретичної і прикладної генетики рослин. Вперше здійснені на кукурудзі розробки, були перенесені на інші культури, що сприяло підвищенню загального рівня генетичних досліджень і селекційних технологій.[30]
В Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва сформована та зареєстрована базова колекція кукурудзи, яка включає 4987 зразків, в тому числі 892 сорти, 191 синтетична популяція і 3904 самозапилених ліній.[31]
Галерея |
Очищені качани цукрової кукурудзи
Перуанські сорти
Кукурудзяні зерна
Збір кукурудзяного силосу кормозбиральним комбайном
Врожай кукурудзи в штаті Айова (2009), провідного виробника кукурудзи в штатах США
Збір кукурудзи в Київській області
Zea mays 'Ottofile giallo Tortonese' - Тулузький музей
Див. також |
- Список країн за виробництвом кукурудзи
Примітки |
↑ Подільський говір.
↑ Лемківський говір.
↑ Кукурудз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — .mw-parser-output .ts-comment-commentedTextborder-bottom:1px dotted;cursor:help@media(hover:none).mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText)border-bottom:0;cursor:auto
К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. — 206 с.
↑ Ю. КОБІВ
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. – К.: Наук. думка,
2004. – 800 с. - С. 518 – (Словники України). ISBN 966-00-0355-2
↑ абвгдежикл Что вы знаете и чего вы не знаете о кукурузе / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 2. ISSN 0130-5972 (с.: 40-42)
↑ абвгде Д. Осокина. Кукурузный поток / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 2. ISSN 0130-5972 (с.: 37-40)
↑ абвгде Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
↑ Причини фіолетового забарвлення та нерівномірного росту кукурудзи // AgroNews, 18.04.2017.
↑ Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
↑ Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3
↑ абвгд Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил. Тираж 120 000 екз.
↑ Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування і використання / Д.Шпаар, К.Гіпаки, Д.Дрегер та ін; під загальною редакцією Д.Шпаара. — К.: — Альфа — стевія ЛТД. — 2009. — 396с.
↑ Харченко Ю. В., Харченко Л. Я. Теосінте — перспективна культура для селекції кукурудзи / Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал. — 2010, № 4.
↑ аб Демидась Г. І., Ямкова В. В. Вплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзи / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць. — 2009, Вип. 132.
↑ абвгд Шалімов С. А., Шадура О. А./ Сучасна українська кухня.— 4-те вид., стереотип.— К.:Техніка, 1981.— 271с., іл. Тираж 200 000 прим.
↑ аб Манохіна-Тимошенко О. В. Вплив препарату ЕМ-1 на якість зерна кукурудзи. / Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал. — 2010,№ 1.
↑ Food and Agriculture Organization of the United Nations. FAOstat (en). Процитовано 2017-03-19.
↑ Найбільші виробники кукурудзи на світі. USDA. Процитовано 2010-05-21. [недоступне посилання з липень 2019]
↑ Музафаров Н. М. Особливості наливу зерна та агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглості / Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області Науково-виробничий збірник. — 2010, Вип. 8.
↑ [Т. М. Чеченєва, О. С. Семерунь http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_3/09ctm.pdf Морфогенетичні особливості середньоранніх інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.)] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць. — 2009, Вип. 134, ч.3.
↑ О.В.Баланда, Н. Г. Чернега Вплив 6-БАП на активність ферменту сахарози в рослинах кукурудзи за різних температурних умовах / Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання. — 2011 червень — № 3(25). ISSN 2223-1609
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик<ref>
:
для виносокproagro
не вказаний текст
↑ абв В. А. Мокрієнко, Л. В. Центило. Особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від строків сівби та густоти стояння рослин / Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання. — 2011 червень — № 3 (25) ISSN 2223-1609. На сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
↑ Рослинництво: Підручник / За ред. В. Г. Влоха. − К.: Вища школа, 2005. − 382 с
↑ Заїка С. П. Скоростигла кукурудза / С. П. Заїка — К.: Урожай, 1987. — С. 153—208.
↑ Higa T. An Earth Saving Revolution. — Tokyo, Japan.: Sunmark Publishing Inc. − 1999. − 354 р.
↑ абвгд В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова.Захист кукурудзи від хвороб і шкідників / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник. — 2008
↑ Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. — Днепропетровск: Зоря. — 2003. — 296 с.
↑ Рябчун В. К., Гур'єва І. А., Кузьмишина Н. В. Методичні підходи до формування базової та ознакових колекцій кукурудзи / Генетичні ресурси рослин Науковий журнал. — 2008, Вип.5.
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Zea mays |
КУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНА //Фармацевтична енциклопедія
Кукурудза //Аграрна енциклопедія- Фестиваль кукурудзи на Закарпатті
- (відео) Discovery Channel «Як це зроблено. Консервована кукурудза» (рос.)
Джерела |
Література |
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова. Захист кукурудзи від хвороб і шкідників / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник. — 2008- Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3
|
|
Категорії:
- Кукурудза
- Технічні культури
- Хлібні зернові культури
- Кормові культури
- Олійні культури
- Анемофіли
- Біоетанол
- Рослини, описані 1753
(RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"0.860","walltime":"1.293","ppvisitednodes":"value":3789,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":60095,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":12791,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":14,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":8,"limit":500,"unstrip-depth":"value":1,"limit":20,"unstrip-size":"value":36648,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":1,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 881.300 1 -total"," 39.47% 347.871 1 Шаблон:Taxobox"," 26.20% 230.936 1 Шаблон:Вікідані/p18"," 20.53% 180.893 1 Шаблон:Wikidata"," 19.76% 174.159 1 Шаблон:Reflist"," 9.46% 83.346 1 Шаблон:ЕСУМ3"," 9.08% 79.992 1 Шаблон:ЕСУМ"," 8.69% 76.545 1 Шаблон:Публікація"," 6.91% 60.916 7 Шаблон:Країна_з_прапорцем"," 6.38% 56.242 7 Шаблон:Nobr"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.138","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":3462699,"limit":52428800,"cachereport":"origin":"mw1273","timestamp":"20190709195802","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u041au0443u043au0443u0440u0443u0434u0437u0430","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B0","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q11575","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q11575","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2006-12-04T13:33:35Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/32/Maispflanze.jpg","headline":"u0432u0438u0434 u0440u043eu0441u043bu0438u043d"(RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":180,"wgHostname":"mw1273"););