Франс Галс (Франс Галс старший)
нід. Frans Hals |Портрет=
Копія з автопортрета Франса Галса, Музей мистецтва Метрополітен
При народженні	Frans Hals
Народження	1582(1582) Антверпен
Смерть	26 серпня 1666(1666-08-26)
	Гарлем
Поховання	Церква святого Бавона
Національність	нідерландець
Громадянство	Нідерланди
Жанр	релігійний живопис, портрет
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм
Вчитель	Карел ван Мандер
Член	Haarlem schutterij[d] і Haarlem Guild of St. Luke[d]
Твори	The Banquet of the Officers of the St Adrian Militia Company in 1627[d], The Banquet of the Officers of the St George Militia Company in 1627[d], The Banquet of the Officers of the St George Militia Company in 1616[d], The Officers of the St George Militia Company in 1639[d], Laughing Cavalier[d], Malle Babbe[d], The Officers of the St Adrian Militia Company in 1633[d], Portrait of Dorothea Berck[d], Portrait of Isaak Abrahamsz. Massa[d], Regents of the Old Men's Almshouse[d], Two laughing boys with mug of beer[d], Peeckelhaeringh[d], Юнак з черепом, Yonker Ramp and his sweetheart[d], Laughing boy[d], Веселе товариство (Галс), Meagre Company[d], Regentesses of the Old Men's Almshouse[d], Блазень з лютнею, Веселий собутильник[d], Willem van Heythuysen posing with a sword[d], The Rommelpot player[d] і Portrait of René Descartes[d]
Франс Галс у Вікісховищі?

Франс Галс тобто Франс Галс старший (нід. Frans Hals; між 1580–1585 роками, Антверпен — 26 серпня 1666, Гарлем) — один з найвидатніших голландських живописців так званого Золотого століття голландського мистецтва. Мав сина Франса, що теж став портретистом (Франс Галс молодший) і підписував власні портрети монограмою батька.

Ратуша Гарлема на площі Гроте-Маркт. Побудована в XIV ст.

Біографія |

Франс Галс, портрет невідомого пана з рукавичками. Ермітаж.

У 1572—1573 рр. Гарлем, друге розмірами після сусіднього Амстердама місто Голландії, було в облозі герцога Альби. Йшла Восьмидесятирічна війна. Затяжна, виснажлива війна 1566—1609 рр., що донедавна називалась буржуазною революцією. Протестантські Нідерланди боролись з іспанським католицизмом за право сповідати свою релігію. В числі захисників міста був і Пітер Клаус Галс, що займав пост командира гарнізону. Після семимісячної осади Гарлему довелося здатися, і помста розлючених таким довгим натиском іспанців була страшна. Залишившись без даху над головою, більшість мешканців залишили розгромлене й пограбоване місто. Галс з молодою жінкою спинився в Антверпені, а через кілька років, між 1580 і 1585 рр., в них народився хлопчик, охрещений як Франц.

Невідомо певно, з чого жив Галс-старший. Але найімовірніше П. К. Галс працював у гуртку художників і граверів, що працювали на відомого видавця Кристофора Платена. Так чи інакше, але багатства він не нажив. Відомо, що 1612 р. його вдова жила дуже бідно.

У 1610 р. Франс Галс здобув звання майстра — став членом гарлемської гільдії Святого Луки, захисника художників. Приблизно на цей же час припадають його перші відомі роботи — «Портрет Якобуса Заффіуса» (1611 р.), «Портрет пана, що держить черепа». Їх Галс ще пише «як учили»: скованість і неповоротність фігур була характерна для нідерландського портретного живопису кінця XVI ст., ту саму ваду має, хоча й менше, «Портрет Пітера ван дер Морсха» (1616 р.) роботи самого Галса.

У 1611 році охрестили Франсову дитину — сина Гармена, а рік опісля молодий батько поступив на службу як рядовий до стрілецької роти Святого Юра. Об'єднані Провінції, відоміші як Голландія, не мали тоді сталої армії, вихід знайшли в створенні гільдії стрільців — військові утворення більше декоративного, ніж функціонального характеру. У військовий час такі загони спілкували в обороні міст, в мирному житті це була свого роду почесна міліція, обов'язки якої зводились до парадів, святкових зустрічей, почесних варт. По закінченню строку служби справляли традиційні бенкети, намалювати які запрошувались тільки найбільш майстерні чи уславлені художники. Роботу живописця оплачували всі разом, причому той, що вніс найбільше, був на найпочеснішому місці на полотні. 1616 року таке замовлення вперше дістав Франс Галс від своїх товаришів по службі, а коли закінчена робота була вивішена в стінах ратуші, ця будівля стала найбільш відвідуваною в місті. Замість традиційного, як би складеного із окремих фігур групового портрету перед жителями міста постав живий офіцерський бенкет, всі учасники котрого самим безпосереднім способом спілкуються між собою, ніби й не помічаючи художника. Ні, дехто помітив, повернувся й дивиться просто — так би мовити, «в об'єктив» — на глядача. Справді, композиція дуже нагадує нам звичні застільні фотографії. У цьому, як і в наступних за ним зображеннях офіцерів стрілецьких рот святого Юра й святого Адріана (обидва 1627 р.) Галс досяг чудового почуття справжнього товариства, скріпленого не стільки обставинами, скільки обопільною симпатією, і ще — спільним громадянством, міським і державним. Художник і надалі не разово діставав замовлення на гуртові портрети, і раз за разом його майстерність зростала.

Та не тільки багатофігурними композиціями уславився художник. Він віддав данину й жанровим сценам, наприклад «Весела компанія» (між 1616 і 1620 рр.), «Юнкер Рамп» (близько 1623 р.), і взагалі дуже багато його картин цілком можна назвати побутовими нарисами. Навіть образи євангелістів Луки і Матфея (обидва близько 1625 р.) в зображенні Галса, цілком звичайні люди, кожен робить свою справу: Матвій заглибився в читання книги, Лука задумався над рукописом. А скільки радості й здоров'я в обличчях дітей — зовсім малюків і старших — їх майстер охоче малював в 1620-х рр., мабуть, через натхнення від власних дітей. «Хлопчик, що сміється» (1620—1623 рр.), «Флейтист, що співає» (1625—1627 рр.), «Діти з кухликом» (1626—1628 рр.) та інші — в них нема нічого від моделі, що позує. Галсу вдавалося якось навіть не спинити миттєвості, а отак, у русі перенести його в картину. А славнозвісна «Малле Баббе» — володарка корчми і гарлемська відьма з потворною совою на плечі, написана близько 1630—1633 рр., — це вже і не «фотографія», це — «кінохроніка»!

У 1616 р. Галс поховав свою першу дружину Аннеке, а через рік одружився зі служницею Лісбет Рейнірс і прожив з нею майже п'ятдесят довгих років. Від обох шлюбів у нього було 12 дітей.

Галс теж не розжився й не здобув добробуту. Доживав віку в добродійному прихистку для старих і вбогих, побудованому поза гарлемською ратушею. Прихисток зберігся до 20 століття й перетворений на музей (імені) Франса Галса.

Прихисток Виллема ван Гейтгейзена, портрет котрого малював Галс, 17 ст.

• 
  

  

  
  

  
  

  Прихисток для старих і убогих
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Внутрішній дворик, садочок і головні ворота прихистку
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Стежка між корпусами прихистку
  

  
  

  
  

Твори Галса в Україні |

Цікаво, що дві українські картини Франса Галса теж походять з Ермітажу, тільки тоді він був імператорським. Імператор Олександр І розпорядився видати на потреби нових парафій (у тому числі католицьких) релігійні картини з палацової збірки. Картини передали у 1812 році. До партії тих картин додали образи чотирьох апостолів невідомого майстра. Уже в радянські часи тільки два з чотирьох апостолів потрапили до Музею західного і східного мистецтва (Одеса). Науковий працівник Ермітажу, перебуваючи в Одесі, відвідала музей, де й упізнала в двох апостолах ранішні релігійні роботи Франса Галса. Відкриття Ірини Лінник стало сенсацією для фахівців Нідерландів, Росії, України. Це апостоли Лука та Матвій.

А Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві має полотно молодшого брата Галса — Дірка (1591—1656) «Вечірка або Концерт».

Вибрані твори |

Худ. Галс Рене Декарт

• П'яні гульвіси, 1615, Метрополітен-музей, Нью-Йорк.


• Молода жінка з дівчинкою, бл. 1620, Берлін, Далєм.


• Ісаак Маси і його дружина Беатрікс, Амстердам.


• Новобранець з подружкою, 1623, варіанти в різних збірках.


• Євангеліст Лука, Євангеліст Матвій, бл. 1625, Музей західного і східного мистецтва, Одеса, Україна .


• Вердонк з ослячою щелепою, 1627, Единбург.


• Мулат, бл.1630, Лейпциг.


• 
  Циганка (картина), бл.1630, Лувр, Париж.


• 
  Блазень з лютнею, бл. 1626, Париж, приватна збірка.


• 
  Юнак з черепом, Нац. галерея, Лондон .


• П'яна Малле Баббе, бл. 1633, Берлін, Далєм.


• Портрет стрільців гільдії св. Георгія, 1627, Гарлем, музей Галса.


• Портрет філософа Рене Декарта, Лувр, Париж.


• Портрет Віллема Гейтгейзена, бл. 1630.


• Портрет Маритге Фогт Класдохтер, 1639, Амстердам.


• Портрет регентів лікарні св. Єлизавети, 1641, Гарлем, музей Галса.


• Портрет невідомого в чорному одязі, бл. 1652, Ермітаж, Петербург.


• Художник Ян Асселейн, бл. 1654, Будапешт.


• Портрет невідомого з капелюхом в руці, 1652, Метрополітен, Нью-Йорк.


• Регентки прихистку для літніх людей, 1664, Гарлем, музей Галса.

Галерея |

• 
  

  

  
  

  
  

  Веселе товариство (Галс), Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Бенкет офіцерів стрілецької роти св. Георгія. 1616. Музей Ф. Галса. Гарлем
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Портрет Вердонка з ослячою щелепою. 1627. Національна галерея Шотландії. Единбург
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Веселий молодик. 1627. Державна художня галерея. Кассельська картинна галерея
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Мулат. Музей образотворчих мистецтв (Лейпциг).
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Два юнаки, які сміються, з пивним келихом. 1626/27. Музей Бойманс ван Бенінгена. Роттердам
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Веселий бражник. 1626/27. Державний музей . Амстердам
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Хлопчики-співаки. 1625. Державна художня галерея. Кассель
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Родинний портрет Ісаака Масси і його дружини Беатрікс. 1622. Державний музей, Амстердам
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Регенти шпиталю Святої Єлизавети в Гарлемі. 1641. Музей Ф. Галса. Гарлем
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Циганка (картина). 1628—1630. Лувр. Париж
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Портрет невідомого. 1660. Стара Пінакотека. Мюнхен
  

  
  

  
  

Див. також |

• Гарлем (Нідерланди)


• 
  Музей Франса Галса, Харлем


• Юнак з черепом


• Євангеліст Лука (Одеса)


• Блазень з лютнею


• Камери риторів


• Реалізм


• Парадний портрет


• Золоте століття голландського живопису


• Линник Ірина Володимирівна

Література |

• 
  Сененко М. С. Франс Хальс. М., 1965;


• 
  Линник И. Франс Хальс. Л., 1967;


• 
  Лазарев В. Н. Франс Гальс. в книге «Старые европейские мастера». М., 1974, с. 119 — 55;


• 
  Descargues P. Hals, Gen., 1968;


• 
  Grimm C. Frans Hals. B., 1972;


• 
  Slive S. Frans Hals. v. 1-3, L., 1970-74.

Посилання |

• 
  Франс Галс. Картини та біографія
  

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франс Галс

Тематичні сайти NNDB · Open Library · RKDartists · Find a Grave · Quora Словники та енциклопедії Allgemeine Deutsche Biographie · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BAV: ADV11438863, ADV11438864, ADV10045359 · BIBSYS: 90501787, 14059807 · BNC: a10984884 · BNE: XX988657 · BNF: 14959052q, 119481079 · BPN: 12491083 · CONOR: 17415011 · GND: 118545221 · ISNI: 0000 0001 1453 225X, 0000 0004 4299 5616 · LCCN: n78091972 · NDL: 00442270 · NKC: xx0011783 · NTA: 069875383 · NUKAT: n98021281 · LIBRIS: 302654 · SUDOC: 027440095 · VIAF: 100165653 · ULAN: 500027794