Борис Гризлов
Повноважний представник президента РФ в контактній групі в Україні
Нині на посаді
На посаді з	26 грудня 2015
Президент	Володимир Путін
Прем'єр-міністр	Дмитро Медведєв
Попередник	посада заснована
Голова Вищої ради партії Єдина Росія
Нині на посаді
На посаді з	20 листопада 2002
Попередник	Олександр Беспалов
Голова Державної думи Федеральних зборів РФ
Час на посаді:
29 грудня 2003 — 14 грудня 2011
Президент	Володимир Путін Дмитро Медведєв
Попередник	Геннадій Селезньов
Наступник	Сергій Наришкін
Міністр Внутрішніх Справ РФ
Час на посаді:
28 березня 2001 — 24 грудня 2003
Президент	Володимир Путін
Прем'єр-міністр	Михайло Касьянов
Попередник	Володимир Рушайло
Наступник	Рашид Нургалієв
Голова партії Єдина Росія
Час на посаді:
27 листопада 2004 — 7 травня 2008
Попередник	співголови партії
Наступник	Володимир Путін
Народився	15 грудня 1950(1950-12-15) (68 років) м. Владивосток, Приморський край, РРФСР
Громадянство	Росія
Національність	росіянин
Освіта	ЛЭИС їм. Бонч-Бруєвича
Політична партія	Єдина Росія
Батько	В'ячеслав Гризлов
Дружина	Ада Вікторівна
Професія	політик, радіоінженер
Релігія	православ'я
Особистий підпис
Нагороди
gryzlov.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Бори́с Вячесла́вович Гризло́в (нар. 15 грудня 1950, Владивосток, Приморський край, РРФСР) — російський державний і політичний діяч. Повноважний представник РФ в контактній групі із «врегулювання» Російсько-української війни з 26 грудня 2015 року. Голова Вищої ради партії «Єдина Росія» c 2002 року.

В минулому — міністр внутрішніх справ РФ (2001—2003). Голова Державної думи РФ четвертого і п'ятого скликань (2003—2011). Постійний член Ради безпеки РФ (грудень 2011  — квітень 2016).

З життєпису |

Через чотири роки після народження Бориса його сім'я переїхала до Ленінграду, де той закінчив політехнічну школу № 211 із золотою медаллю. 1973 року — закінчив Ленінградський електротехнічний інститут зв'язку ім. М. А. Бонч-Бруєвича (ЛЕІЗ) за фахом «радіоінженер», диплом «Наземний передавач лінії зв'язку ШСЗ (штучний супутник Землі)». Член комсомолу, комісар будівельного загону.

У студентські роки знявся у відомому фільмі «Земля Санникова», зіграв в одному з епізодів — сидів за столиком в кафе, де проходила зустріч головних героїв.

За розподілом потрапив до науково-виробничого об'єднання ім. Комінтерну, в НДІ радіобудови, де займався розробкою космічних систем зв'язку. 1977 року почав працювати в ленінградському виробничому об'єднанні «Електронприлад». 1985 року обраний до профспілкового комітету.

1996 —1999 — працював у сфері вищої освіти. За його ініціативою створено «Інститут прискореного навчання керівних працівників» і «Центральний інститут працівників міського господарства». Очолював навчально-методичний центр нових технологій навчання «Балтійського державного технічного університету ім. Устинова».

1998 — балотувався в Законодавчі збори Санкт-Петербурга, але не пройшов. З осені 1999 року керував штабом одного з кандидатів в губернатори Ленінградської області Віктора Зубкова. Цього ж року очолив виборчий штаб партії «Єдність» у Санкт-Петербурзі (на підтримку незалежних кандидатів). Очолив Міжрегіональний фонд ділової співпраці «Розвиток регіонів».

У грудні 1999 року вибраний депутатом Держдуми РФ за від «Єдності». 12 січня 2000 року обраний керівником фракції «Єдність» в Держдумі. З травня — представник Думи у зв'язках з країнами «великої сімки».

З 28 березня 2001 — міністр внутрішніх справ РФ. Прославився справою «перевертнів в погонах» — розслідуванням злочинів офіцерів міліції, що фабрикували справи і вимагали гроші. Словосполучення Гризлова «перевертні в погонах» стало крилатою фразою.

У листопаді 2002 року Вища рада «Єдиної Росії» обрала його на посаду голови партії.

24 грудня 2003 — подав заяву про відставку з посади голови МВС РФ у зв'язку з обранням 7 грудня депутатом Держдуми IV скликання. Очолив думську фракцію «Єдина Росія» і став Головою держдуми РФ. 24 грудня 2007 року обраний головою Державної думи V скликання.

11 січня 2016 — прибув до Києва як представник Росії у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання Російської збройної агресії на сході України.^[1] Олег Соскін розцінив це як антиконституційний переворот.^[2]

Сім'я і приватне життя |

• Батько — Вячеслав Гризлов. Під час Другої світової війни був військовим льотчиком на Дальньому Сході, пізніше працював в Міністерстві оборони СРСР.


• мати — вчителька.


• дружина — Ада Вікторівна. Закінчила ЛЕІЗ. Проректор «Інституту прискореного навчання керівних працівників» в Санкт-Петербурзі.


• син — Дмитро, 1979 року народження.


• дочка Євгенія, 1980 року народження.

Кандидат політичних наук. Захоплюється спортом, має спортивні розряди з шахів, стрільби, тенісу.

Примітки |

Посилання |

• 
  Офіційний сайт Бориса Гризлова(рос.)
  


• 
  Борис Гризлов в Лентапедії(рос.)
  


• 
  Нова Політика — Борис Гризлов: штрихи до політичного портрету(рос.)
  

У соціальних мережах LiveJournal · Twitter Тематичні сайти Internet Movie Database Нормативний контроль GND: 132064030 · ISNI: 0000 0001 1493 2747 · LCCN: no2003109890 · NKC: jx20080220003 · NTA: 297286536 · NUKAT: n2005054721 · SUDOC: 11530276X · VIAF: 202791244