Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура Архітектура Кухня Кіно Література Мода Музика Народне мистецтво Образотворче мистецтво Спорт Театр Танці
Українська діаспора Австралія Австрія Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Велика Британія Венесуела Вірменія Естонія Греція Грузія Ірландія Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Латвія Литва Македонія Мексика Молдова Німеччина Нова Зеландія Парагвай Польща Португалія Росія Румунія Сербія Словаччина Словенія США Угорщина Узбекистан Уругвай Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Етнографічні групи Бойки Волиняни Галичани Гуцули Кубанці Лемки Литвини Наддніпрянці Ополяни Пінчуки Подоляни Покутяни Поліщуки Русини Сіверяни Слобожани Харцизи
Релігія Православ'я (Православна церква України, УПЦ (МП)) Католицизм (РКЦ, УГКЦ) Протестантизм Іслам Юдаїзм Атеїзм
Мови Українська та її діалекти
Інші статті Україна Знамениті українці Історія України Всесвітні форуми українців Голодомори Етнокультурні регіони Розселення Етногенез українців Етноніми українців Українські прізвища Українські меценати Український родовід
Портал «Україна»
п о р

Мови України — мови, що використовуються населенням України. Найбільш розповсюдженими мовами України є українська та російська. В окремих регіонах та місцях компактного проживання національних общин розповсюджені румунська, молдовська, угорська, болгарська, польська, кримськотатарська, єврейські мови, циганська, гагаузька та інші. Широко розповсюджені діалекти та змішані мови, що виникли з української та російської мов із залученням слів із мов інших національних общин. Серед населення, що контактує з іншими країнами, розповсюджено знання іноземних мов, зокрема, англійської.

Законодавство України визнає: державну мову — українську та мови національних меншин України. Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».^[1] Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %.^[2] На 2011 рік українською мовою спілкувалось 53,8 % громадян України, російською — 44,5 %,^[3] хоча існують й інші цифри.^[4][5][6] Треба зазначити, що точніша інформація відсутня, оскільки в соцопитуваннях мова йде про чисту літературну українську/російську мови: не враховується «фактор суржику» (тобто людина розмовляє суржиком, але вказує українську чи російську), часто виникає плутанина і з конкретикою терміну «рідна мова» (це етнічна мова, що асоціюється з корінним етносом держави, мова, якою людина думає і найчастіше спілкується, або мова дитинства).

Українська мова переважає на Західній Україні, в Центрі та Північному Сході, російська — в Донбасі, Криму та на Півдні.^[7] В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища білінгвізму (двомовності) та полілінгвізму (багатомовності). З XIX ст. формується суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніша на Лівобережжі.

Мовний склад населення |

Найбільші розповсюджені рідні мови у районах та містах обласного підпорядкування за переписом 2001 р.

Найбільші розповсюджені рідні мови у міських, селищних та сільських радах за переписом 2001 р.

Російська мова як рідна за переписом 2001 р.

Мовний склад населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року:^[8]

Рідна мова за переписом 2001 р.

українська		російська		румунська і молдовська

кримськотатарська		болгарська		угорська

Розподіл населення регіонів України за рідною мовою за переписом 2001 р.^[10]

															.mw-parser-output .ts-comment-commentedTextborder-bottom:1px dotted;cursor:help@media(hover:none).mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText)border-bottom:0;cursor:auto караїм.			інша мова	не вказали
Україна	67,53	29,59	0,12	0,28	0,11	0,05	0,48	0,38	0,01	0,04	0,05	0,3	0,01	0,34	0	0,01	0,01	0,3	0,42
Автономна Республіка Крим	10,02	76,55	0,26	0,02	0,23	0,01	11,33	0,06	0,01	0,01	0,06	0	0	0	0	0	0,03	1	0,39
Вінницька область	94,81	4,74	0,06	0,01	0,04	0	-	0,1	0	0,01	0,03	0	0	0	0	0,01	0	0,09	0,11
Волинська область	97,26	2,51	0,11	0	0,02	0	-	0,02	0	0,01	0	0	0	0,01	-	0	0	0,05	-
Дніпропетровська область	67	31,91	0,18	0,01	0,17	0,01	0	0,05	0,01	0,01	0,07	0	0	0,01	0	0,01	0	0,27	0,3
Донецька область	24,1	74,92	0,1	0,01	0,13	0	0	0,02	0	0	0,04	0	0	0	0	0	0,09	0,38	0,18
Житомирська область	93,02	6,57	0,1	0	0,03	0	0	0,05	0,01	0,05	0,03	0	0	0	-	0,01	0	0,08	0,03
Закарпатська область	81	2,9	0,05	0,01	0,02	0	-	0,03	0,15	0,01	0,24	2,57	0,21	12,65	-	0,01	0	0,14	0,02
Запорізька область	50,2	48,19	0,11	0,47	0,19	0,01	0,02	0,04	0,01	0	0,07	0	0	0,01	0	0,01	0,01	0,59	0,07
Івано-Франківська область	97,81	1,78	0,05	0	0,01	0	-	0,03	0	0,03	0,01	0	0	0,01	0	0	0	0,04	0,22
Київська область	92,27	7,17	0,17	0,01	0,08	0	0	0,04	0	0,01	0,03	0	0	0	-	0	0	0,13	0,08
Кіровоградська область	88,89	10,02	0,16	0,05	0,2	0	0	0,44	0	0	0,05	0,01	0	0,01	-	0	0	0,15	0
Луганська область	30,01	68,84	0,11	0,01	0,12	0	-	0,03	0	0	0,05	0	-	0	-	0	0	0,27	0,55
Львівська область	95,32	3,77	0,07	0	0,02	0	0	0,02	0	0,41	0,01	0	0	0,01	0	0,01	0	0,06	0,28
Миколаївська область	69,2	29,26	0,13	0,13	0,19	0,03	0	0,58	0,01	0,01	0,05	0	0	0	-	0,01	0	0,29	0,1
Одеська область	46,28	41,95	0,11	4,87	0,16	0,9	0	3,78	0,01	0,01	0,1	0,01	0	0	0	0,02	0,02	0,46	1,32
Полтавська область	89,98	9,47	0,12	0,01	0,1	0	-	0,09	0	0	0,04	0	0	0,02	-	0	0	0,16	-
Рівненська область	97	2,73	0,12	0	0,01	0	-	0,02	0	0,02	0,01	0	0	0	-	0	0	0,06	0,02
Сумська область	83,29	15,5	0,11	0	0,06	0	0	0,03	0	0	0,05	0	0	0	0	0	0	0,11	0,83
Тернопільська область	98,34	1,19	0,03	0	0,01	0	-	0,02	0	0,03	0	0	0	0,01	-	0	0	0,04	0,31
Харківська область	53,8	44,29	0,12	0,01	0,18	0	0	0,03	0	0,01	0,05	0	0	0,01	0	0,01	0	0,49	1
Херсонська область	73,19	24,86	0,18	0,02	0,26	0,01	0,07	0,15	0,01	0,01	0,08	0,01	0	0,01	-	0	0	0,98	0,17
Хмельницька область	95,24	4,09	0,06	0	0,06	0	-	0,05	0	0,18	0,02	0	0	0	-	0,01	0	0,24	0,04
Черкаська область	92,49	6,66	0,09	0,01	0,09	0	-	0,06	0	0	0,05	0	0	0,01	-	0	0	0,12	0,41
Чернівецька область	75,57	5,27	0,05	0,01	0,02	0	0	6,79	0,01	0,16	0,01	11,85	-	0,01	-	0,03	0	0,1	0,13
Чернігівська область	89,05	10,26	0,19	0,01	0,04	0	0	0,02	0	0	0,04	0	0	0	-	0	0	0,07	0,3
м. Київ	72,15	25,27	0,12	0,02	0,08	0	0	0,03	0,01	0,02	0,01	0	0	0,01	0	0,02	0	0,36	1,92
м. Севастополь	6,76	90,56	0,17	0,02	0,11	0,01	0,25	0,06	0	0,01	0	0	0	0	0	0	0	0,87	1,18

Мовна динаміка в 2001—2011 рр. |

Опитування центру Разумкова (2002) |

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року в усіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років у 123 населених пунктах, включаючи
села, селища міського типу, малі, середні та великі міста. Похибка вибірки — 2,3 %.

Опитування Інституту соціології НАН України (2005) |

Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році:

• українську мову вважали рідною лише 64,3 % населення,


• російську 34,4 %,


• іншу — 1,5 %;

мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:

• переважно українська — 41,8 %,


• переважно російська — 36,4 %,


• обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.

Опитування Research & Branding Group (2011) |

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим у період з 12 — 22 серпня 2011 року. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2075 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2 %.

Українська |

Докладніше: Українська мова

Українська мова як рідна в Україні по областях за переписом 2001.

Державною мовою України є українська. Згідно з переписом населення 2001 року її вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. Однак, 29,6 % населення визначили за рідну російську мову.

Вільне володіння українською мовою у 2001 р. задекларували 42 374 848 мешканців України (87,8 % населення), в тому числі 97 % українців, 95 % поляків, понад 60 % євреїв, білорусів та циган, понад 50 % росіян, греків, молдован та вірмен. Найнижчий рівень володіння українською був зафіксований серед кримських татар (20 %), болгар (42 %) та румунів (44 %).

Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська — на півдні та сході, де існування української у великих містах часто обмежено лише державними установами, і вона повноцінно функціонує лише в сільській місцевості.

Станом на 2002 р., українську як мову, якій надається перевага у спілкуванні (на відміну від української як рідної мови) було визначено лише 43,9 % населення держави (дані Києво-Могилянської академії). Найбільші розбіжності між цими двома поняттями спостерігаються на сході, півдні та в Києві, де рідною українську мову вважають від 40 до 60 %, але надають їй перевагу як мові спілкування лише 10-25 %. Така ситуація пояснюється як наслідок тривалого домінування в цих районах саме російської мови у найавторитетніших сферах застосування: освіта, наука, право, влада, церква. Водночас, наявність сучасної переважно української самоідентификації громадян в цих регіонах свідчить про реальну можливість «українізації українців» — тобто непримусового повернення українців в лоно рідної культури та мови.

Вивчення географії і діалектів української мови дозволяють зробити висновок, що сучасна мова знаходиться на етапі свого відновлення як загальнонаціональної. Дві найхарактерніші риси мовної політики:

1. Поширення викладання української в навчальних закладах, що спрямовано на створення покоління з орієнтацією на національну культуру (частка україномовних шкіл зросла з 47,4 % у 1989 р. до 74,9 % у 2004 р., дані Міністерства освіти і науки України).


2. Пришвидчений розвиток літературної мови за рахунок повернення раніше вилучених (але не застарілих) слів (летовище) або слів регіонального походження (як східного так і західного) (наживо, хода, гелікоптер, сапетка), розвитку фахової української термінології — в економіці, техніці, медицині, гірничій справі тощо.

Російська |

• 
  Див. докладніше: Російська мова в Україні
  

Кримськотатарська |

• 
  Див. докладніше: Кримськотатарська мова в Україні
  

Угорська |

• 
  Див. докладніше: Угорська мова в Україні
  

Молдовська |

• 
  Див. докладніше: Молдовська мова в Україні
  

Румунська |

• 
  Див. докладніше: Румунська мова в Україні
  

Болгарська |

• 
  Див. докладніше: Болгарська мова в Україні
  

Польська |

• 
  Див. докладніше: Польська мова в Україні
  

Білоруська |

• 
  Див. докладніше: Білоруська мова в Україні
  

Переписи та соціологічні опитування |

Вільне володіння мовами серед представників різних національностей за даними перепису населення 2001 року^[24][25]

• За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 відсоткового пункта і становила 2,9 %.^[26]

• Хоча згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %.^[27] спілкуються українською мовою станом на серпень 2011 р. приблизно 53 % громадян України, російською — 45 %,^[28] хоча існують й інші цифри.^[29]

• 
  Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року провів опитування (опитано 2009 осіб старших 18 років, що мешкають в усіх областях Україні, статистична похибка не перевищує 2,3 %), згідно з яким 43,6 % респондентів виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною, 23,9 % респондентів вважають за необхідне зробити російську другою державною мовою, 25 % — за надання російській мові офіційного статусу в деяких регіонах, а 2 % виступають за російську мову як єдину державну в Україні^[30]

Рідні мови за регіонами за переписом 2001 р.^[31]

Шкільна освіта різними мовами |

У 2008/2009 навчальному році в Україні провадилося вивчення як української та іноземних, так само й мов одинадцяти національних меншин та корінних народів: болгарської, гагаузької, гебрейської та їдишу, кримськотатарської, молдовської, російської, новогрецької, польської, румунської, словацької, угорської.^[32] Випускники мали можливість скласти ЗНО однією з семи мов: українською, кримськотатарською, російською, молдовською, польською, румунською чи угорською.

У 2008/2009 навчальному році в Україні функціонувало 20 045 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалося 4 438 383 учні. У тому числі

• 1 199 загальноосвітніх навчальних закладів — із навчанням російською мовою: в них здобувають освіту 403 719 учнів, та


• 1 628 шкіл — із навчанням українською і російською мовами (російською мовою навчаються 368 594 учні).

Працюють також школи з навчанням трьома мовами (українською, російською та кримсько-татарською; українською, російською та румунською; українською, російською та болгарською; українською, російською та молдовською).

Загалом, у загальноосвітніх навчальних закладах України російською мовою навчаються 779 423 учні. Крім того, російську мову як предмет вивчають 1 292 518 учнів, а як факультатив або в гуртках — 165 544 учні.

Таким чином, кількість російських шкіл в Україні становить 5,9 % від загальної їх кількості (для порівняння, у 1991/1992 році їх було 3 364, що становило 15,9 % від загальної кількості).

Динаміка частки учнів у школах з українською мовою викладання у 1991/1992 — 1998/1999 навчальних роках в регіонах України:^[34]

В Україні функціонує 919 державних професійно-технічних закладів. У 35 закладах викладання всіх предметів проводиться російською мовою. Кількість учнів, які навчаються російською мовою, становить 51,4 тисячі осіб, або 12,5 % від загальної кількості учнів. Усі предмети викладаються російською мовою в Автономній Республіці Крим — у 29 професійно-технічних навчальних закладах, а в Севастополі — у 6 таких закладах. Частково російською мовою викладаються предмети в деяких закладах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської областей.

Вищі навчальні заклади, які пропонують здобуття освіти російською мовою, розміщуються в основному в Луганську, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, Одесі та в Автономній Республіці Крим. У 2008/2009 році кількість студентів закладів першого-другого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 45 907 (для порівняння: у 1999/2000 році їх було 123 560), а кількість студентів закладів третього-четвертого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 280 767 (для порівняння, у 1999/2000 році їх було 395 605). Тобто 2009 року російською мовою загалом навчалося 326 674 студенти. Один із варіантів їх працевлаштування — педагогіка. Готують педагогів для шкіл із російською мовою викладання зараз 12 вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації та 34 вищих навчальних заклади третього-четвертого рівнів акредитації.^[35]

Див. також |

• Національний склад населення України


• Мовна ситуація в Україні


• Мовно-культурне поле Східної України


• «Русскій мір»


• Зросійщення України


• Мовна межа


• Статус української мови

Примітки |

Зовнішні ланки |

• Інтерактивні карти поширеності мов за переписом 2001 р. по населених пунктах


• 
  МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: між конфліктом і консенсусом.


• PROмова — бібліотека лінгвістичної літератури, створена кафедрою української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ

п о р  Україна в темах Географія Рельєф Геологічна будова Корисні копалини Карпати Кримські гори Чорне море Азовське море Річки Озера Клімат Ґрунти Вулкани Природоохоронні території Національні природні парки Устрій Територія Адміністративний устрій Області Райони Столиця Міста Смт Історія Доісторична Україна Грецькі міста-держави Київська Русь Галицьке князівство Волинське князівство Галицько-Волинське князівство Київське князівство Чернігівське князівство Переяславське князівство Монгольська навала Запорозька Січ Гетьманщина УНР ЗУНР Гуцульська Республіка Карпатська Україна УСРР/УРСР Україна Символи Герб Прапор Гімн Офіційні символи глави держави Нагороди Ukraine NOW Державний лад Конституція Конституційний процес Конституційний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Партії Вибори Політика Внутрішня Зовнішня Міжнародні відносини Оборона Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій Десантно-штурмові війська Національна гвардія Воєнний стан в Україні Безпека Рада національної безпеки і оборони Прокуратура Державне бюро розслідувань Спеціалізована антикорупційна прокуратура Національне антикорупційне бюро Національна поліція історія Кіберполіція Податкова міліція Служба безпеки Розвідка Прикордонна служба Державна охорона Економіка Господарство (історія економіки) Валюта Банківська система Національний банк Банки Бюджет Економічні райони Сільське господарство Промисловість Електроенергетика Зовнішня торгівля Транспорт і зв'язок Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Залізниця Міський транспорт Порти Пошта історія та поштові марки Радіо Телебачення Мобільний зв'язок Інтернет Соціум Населення Склад населення Мови Релігія Медицина Спорт Права жінок ЛГБТ Знання Освіта Середня Вища Наука Техніка Культура Література Музика Україна на Євробаченні Опера Архітектура Образотворче мистецтво Кіно Театр Відеоігри Танці Кухня Мода Свята Туризм Сім чудес Світова спадщина Замки Монастирі Палаци Храми Музеї Портал:Україна Україна