Базар (Чортківський район)

село Базар;
	; ; Долина річки Джурин біля села Базар ;
; Країна;	; Україна;
; Область;	; Тернопільська область;
; Район/міськрада;	; Чортківський район;
; Громада;	; Свидівська сільська рада;
Код КОАТУУ;	6125580401;
Основні дані;
; Населення;	718 (на 1.01.2018)
Територія;	3,22 км²;
Густота населення;	308.41 осіб/км²;
; Поштовий індекс;	48533;
; Телефонний код;	+380 3552;
; Катойконіми;	базарчани;
Географічні дані;
; Географічні координати;	; 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.57417Координати: 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.57417;
Середня висота; над рівнем моря;	325 м;
Відстань до; районного центру;	27 км;
Найближча залізнична станція;	Джурин;
Відстань до; залізничної станції;	11 км;
	;
	;
Місцева влада;
Адреса ради;	48533, с. Базар;
Карта;
	; ; ; ; Базар; ; ;
	;

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Базар.

База́р — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області України, центр сільської ради.

Зміст

1 Назва

2 Розташування

3 Історія
- 3.1 Давні часи
- 3.2 Середньовіччя
- 3.3 XX cтоліття

4 Освіта

5 Релігія

6 Пам'ятки

7 Пам'ятники

8 Населення

9 Соціальна сфера, господарство

10 Населення
- 10.1 Мовні особливості

11 Відомі люди

12 У літературі

13 Примітки

14 Джерела

15 Посиланння

Назва |

Село відоме з XVI століття під назвою Митниця, згодом назва Базар — від 1632 р. Точну дату заснування села достеменно невідомо. Фахівці припускають, що поселення виникло ще в до державну добу слов'ян.

За переказами, на горішньому фільварку була фортеця, в якій жителі села ховалися від ворогів. З одного боку захищали непрохідні болота та порослі трави, звідки й пішла назва «Травна», з другого боку між Буряківкою і Базаром тягнулися вздовж берегів річки Джурин «Ставища». Колись там були стави, котрі після знищення лісів навколо зникли так само, як і став біля Червоної криниці^[2].

Розташування |

Розташоване на берегах річки Джурин (ліва притока Дністра), за 27 км від районного центру та 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.

Територія — 3,22 кв. км. Дворів — 303.

Історія |

Давні часи |

Розкопки, якій у 1912 р. провів чеський спеціаліст доктор Гадачек, через свою незавершеність остаточної відповіді про час виникнення села не дали.

У княжі часи (X—XI століття) тут уже існувало поселення. Про це свідчать могильники, розкопані у 1926 р.

В одному з них знайдено римські монети, а в другому — поховання у кам'яних домовинах воїнів, одягнених у кольчуги з мечами, що є свідченням високого статусу загиблих. Тоді ж знайдені артефакти було вивезено до музею у Кракові (Польща), подальша їх доля невідома.

Середньовіччя |

В 1785 р. у селі проживали 634 українців і 75 поляків.

XX cтоліття |

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій.

За статистикою, в селі 1900 р. — 2009 жителів, 1910—2059, 1921—1714, 1931—2166 жителів; у 1921 р. — 352, 1931—482 двори.

Перед Першою світовою війною у Базарі римо-католиків — 8 відсотків мешканців села, за Польщі тут заснували колонію з 40 дворів.

У 1918 р. комісар села — Олекса Гулей, 1919 р. — Ілько Кащук.

Функціонувала філія Львівського товариства охорони військових могил (керівник Данило Мотуз), на обліку в якій було 60 могил.

Під час пацифікації (1930) польські улани знищили кооперативу та побили деяких жителів.

Після приходу у 1939 р. радянської влади всіх колоністів із села виселили у Сибір.

Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканців села Івана та Степана Мазурів.

В Уманській тюрмі на Черкащині — Василя Барана, Івана Боднара, Івана Дудку, Григорія Кріля.

Під час німецької окупації жителя села Петра Матвіїва замордували у нацистському концтаборі Освєнцім.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 129 осіб села Базар:

Іван Андріящук (нар. 1918),

Іван Андрусик (нар. 1912),

Іван Баран (нар. 1923),

Максим Баран (нар. 1896),

Михайло Баран(нар. 1910),

Онуфрій Баран (нар. 1904),

Петро Баран (нар. 1913),

Степан Баран (нар. 1908),

Федір Баран (нар. 1908),

Василь Бариський (нар. 1912),

Микола Бариський (нар. 1914),

Іван Бобовський (нар. 1918),

Василь Боднар (нар. 1907),

Євстахій Божаківський (нар. 1912),

Василь Боровський (нар. 1908),

Данило Босяк (нар. 1908)

За роки комуністичного режиму репресовано та вбито 114 місцевих мешканців, з них члени ОУН і УПА:

Василь Андрусик,

Михайло Баб'юх,

Іван Васильович Баран,

Іван Якович Баран,

Іван Боднар,

Олекса Букалюк,

Василь Голик,

Микола Деременда,

Микола Дивоняк,

Микола Дріль,

Василь Ільницький,

Михайло Ільницьктй,

Василь Кріль,

Данило Мазур,

Іван Мазур,

Микола Мазур,

Петро Матвіїв,

Василь Паламарчук,

Василь Смітюк,

Михайло Смітюх,

Іван Сенюк,

Микола Стефанишин,

Василь Тивоняк,

Іван Тивоняк,

Марія Тивоняк,

Дмитро Трубчак,

Данило Чекалюк,

Микола Червоняк,

Олекса Шевчук.

Освіта |

За Австро-Угорщини діяли: 2-класна школа з українською мовою навчання і польською як предметом, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна) школа.

Нині діє Базарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.^[3]^[4]

Релігія |

церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; кам'яна; 1990)

У селі є капличка (1995).

Пам'ятки |

«Червона криниця» (0,42 га) — п'ять джерел, що витікають із-під пластів червоної глини. У 1995 році споруджено каплицю, два фонтани, один з яких — з «фігурою» Івана Хрестителя, джерела мають лікувальні властивості.

Пам'ятники |

Могила Борцям за волю України

У 1992 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Споруджено:

відновлена скульптура Архістратига Михаїла (2012), знищену за більшовицької влади.

пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1976);

встановлено
- хрест на честь битви австрійської армії (в якій воювали місцеві жителі) з французами (1815);
- хрест на честь скасування панщини (1848);
- пам'ятник Борцям за волю України (встановлений 1936, зруйнований 1944, відновлений 2012);
- «фігура» Івана Хрестителя.

Населення |

Чисельність населення, чол.
1900	1910	1921	1931	2014	2018
2009	2059	1714	2166	779	718^[1]

Соціальна сфера, господарство |

У 1885 р. засновано читальню «Просвіти» з бібліотекою, спортивно-рухове молодіжне товариство «Січ», згодом «Сокіл», у якого був малиновий прапор, що зберігали в церкві.

В 1924 р. зведено читальню «Просвіти», функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток, мішаний хор, духовий оркестр.

Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Союз Українок», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші. Також діяли кредитна спілка «Поміч», кооператива «Громада», молочарня.

В селі працювали: цегельня, що належала до «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р.

Після війни у селі відновив роботу колгосп, також розвивалися рільництво і тваринництво, працювали млин та цегельний завод.

Нині працюють Будинок культури, бібліотека, дитячий садок, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин, футбольна команда «Галичина».

Населення |

Чисельність населення, чол.
2018
718 ^[5]

Мовні особливості |

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Базарі:

бачавно (держак батога),

бурачанка (гичка буряків),

варовитий (ледачий),

в'єз (поперечка в санях, що з'єднує копила),

вобманник (ошуканець),

вучкур (очкур),

єглиця (поперечна планка в бороні),

жабрин (жабуриння),

зизовокий (косоокий),

змолоцик (молотник),

ковбан (колода, на якій рубають дрова),

лейбик (короткий жакет),

лиґати (ковтати),

пасклинь (клин коси),

пила-трачка (пила, якою ріжуть колоди на дошки),

пінка (польова мурашка),

посмич (передня перекладина в бороні),

рикати (ревіти, про корову),

рожен (держак мітли),

санка (полоз у санях),

сорокатий (рябий),

трачовинє (тирса),

фасолєнка (бадилля квасолі; також місце, де росла квасоля),

форштекіль (деталь воза),

хабуз (хмиз),

цукрівка (сорт квасолі),

шпроц (рогатка).

Відомі люди |

Тома Баревич — посол Райхсрату^[6] русинського (українського) походження, директор гімназій у Дрогобичі та Самборі, не терпів усього українського^[7]

Володимир Маланчук (1904—1990) — єпископ УГКЦ, перший апостольський екзарх для українців грекокатоликів у Франції (1960—1982), редемпторист;

Іван Тивоняк (1905—1990) — громадський діяч;

Ганна Тиховліс (нар. 1955) — правник, літератор, громадська діячка.

У літературі |

Про село видано книги:

«Погляд крізь сльози і ґрати» видав (1997) І. Гулей.

І. Гулей та М. Мотуз випустили книгу «Базар: історія села — травинка, що пробилася крізь бетон» (2005).

Примітки |

↑ ^а^б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року

↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.

↑ Базарська школа

↑ Баран Ф. Базар-перехрестя доріг, перехрестя століть. — Дрогобич, 2007. — 39—42 с.

↑ Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року

↑ Barewicz (Thomas) // Biografische Skizzen / Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag, 1867. — S. 87. (нім.)

↑ Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. (пол.)

Джерела |

Дем'янова І., Мотузишин І. Базар // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 66. — ISBN 966-528-197-6.

Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Базар // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446—448. — ISBN 978-966-457-246-7.

Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0

Посиланння |

За місяць планують завершити ремонт дороги «Джурин-Базар»

«Ідентифікація Барни», або як лже-турки зі Львова, без тендеру та на нерозмитненій техніці, «нак….лали» асфальту на 15 мільйонів // Народне слово

Турки ремонтують дорогу «Джурин-Базар».

[Нас.-1] а^б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року

[2] Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.

[3] Базарська школа

[4] Баран Ф. Базар-перехрестя доріг, перехрестя століть. — Дрогобич, 2007. — 39—42 с.

[5] Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року

[6] Barewicz (Thomas) // Biografische Skizzen / Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag, 1867. — S. 87. (нім.)

[7] Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. (пол.)

搜尋此網誌

Mfcttrf

Базар (Чортківський район)

Зміст

Назва |

Розташування |