Базар (Чортківський район) Зміст Назва | Розташування | Історія | Освіта | Релігія | Пам'ятки | Пам'ятники | Населення | Соціальна сфера, господарство | Населення | Відомі люди | У літературі | Примітки | Джерела | Посиланння | Навігаційне менюдопоможіть48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.5741748°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.57417Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 рокуТопоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібникБазарська школаЧортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 рокуBarewicz (Thomas)ZmarliБазарЗа місяць планують завершити ремонт дороги «Джурин-Базар»«Ідентифікація Барни», або як лже-турки зі Львова, без тендеру та на нерозмитненій техніці, «нак….лали» асфальту на 15 мільйонівТурки ремонтують дорогу «Джурин-Базар».р
Села УкраїниНаселені пункти Чортківського району
селоЧортківському районіТернопільської областісільської радиXVI століття1632слов'янБуряківкоюДжуринрічки ДжуринДністраДжуринримські монетиКраковіПольщаСибірЧортківській тюрміНКВСУманській тюрміЧеркащиніОсвєнцімкомуністичного режимуОУНУПААвстро-УгорщиниБорцям за волю УкраїниПросвітиСічСокіл»ПросвітиПросвіта»Луг»Союз Українок»Рідна школа»Сільський господар»Громадапол.пол.Галичина»наддністрянського говору«Наддністрянського реґіонального словника»
Базар (Чортківський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. |
| село Базар | |
|---|---|
 Долина річки Джурин біля села Базар | |
Країна |  Україна |
Область |  Тернопільська область |
Район/міськрада | Чортківський район |
Громада | Свидівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6125580401 |
| Основні дані | |
Населення | 718 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 3,22 км² |
| Густота населення | 308.41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48533 |
Телефонний код | +380 3552 |
Катойконіми | базарчани |
| Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.57417Координати: 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. / 48.94722; 25.57417 |
| Середня висота над рівнем моря | 325 м |
| Відстань до районного центру | 27 км |
| Найближча залізнична станція | Джурин |
| Відстань до залізничної станції | 11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48533, с. Базар |
| Карта | |
  Базар | |
База́р — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області України, центр сільської ради.
Зміст
1 Назва
2 Розташування
3 Історія
3.1 Давні часи
3.2 Середньовіччя
3.3 XX cтоліття
4 Освіта
5 Релігія
6 Пам'ятки
7 Пам'ятники
8 Населення
9 Соціальна сфера, господарство
10 Населення
10.1 Мовні особливості
11 Відомі люди
12 У літературі
13 Примітки
14 Джерела
15 Посиланння
Назва |
Село відоме з XVI століття під назвою Митниця, згодом назва Базар — від 1632 р. Точну дату заснування села достеменно невідомо. Фахівці припускають, що поселення виникло ще в до державну добу слов'ян.
За переказами, на горішньому фільварку була фортеця, в якій жителі села ховалися від ворогів. З одного боку захищали непрохідні болота та порослі трави, звідки й пішла назва «Травна», з другого боку між Буряківкою і Базаром тягнулися вздовж берегів річки Джурин «Ставища». Колись там були стави, котрі після знищення лісів навколо зникли так само, як і став біля Червоної криниці[2].
Розташування |
Розташоване на берегах річки Джурин (ліва притока Дністра), за 27 км від районного центру та 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Територія — 3,22 кв. км. Дворів — 303.
Історія |
Давні часи |
Розкопки, якій у 1912 р. провів чеський спеціаліст доктор Гадачек, через свою незавершеність остаточної відповіді про час виникнення села не дали.
У княжі часи (X—XI століття) тут уже існувало поселення. Про це свідчать могильники, розкопані у 1926 р.
В одному з них знайдено римські монети, а в другому — поховання у кам'яних домовинах воїнів, одягнених у кольчуги з мечами, що є свідченням високого статусу загиблих. Тоді ж знайдені артефакти було вивезено до музею у Кракові (Польща), подальша їх доля невідома.
Середньовіччя |
В 1785 р. у селі проживали 634 українців і 75 поляків.
XX cтоліття |
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій.
За статистикою, в селі 1900 р. — 2009 жителів, 1910—2059, 1921—1714, 1931—2166 жителів; у 1921 р. — 352, 1931—482 двори.
Перед Першою світовою війною у Базарі римо-католиків — 8 відсотків мешканців села, за Польщі тут заснували колонію з 40 дворів.
У 1918 р. комісар села — Олекса Гулей, 1919 р. — Ілько Кащук.
Функціонувала філія Львівського товариства охорони військових могил (керівник Данило Мотуз), на обліку в якій було 60 могил.
Під час пацифікації (1930) польські улани знищили кооперативу та побили деяких жителів.
Після приходу у 1939 р. радянської влади всіх колоністів із села виселили у Сибір.
Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканців села Івана та Степана Мазурів.
В Уманській тюрмі на Черкащині — Василя Барана, Івана Боднара, Івана Дудку, Григорія Кріля.
Під час німецької окупації жителя села Петра Матвіїва замордували у нацистському концтаборі Освєнцім.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 129 осіб села Базар:
- Іван Андріящук (нар. 1918),
- Іван Андрусик (нар. 1912),
- Іван Баран (нар. 1923),
- Максим Баран (нар. 1896),
- Михайло Баран(нар. 1910),
- Онуфрій Баран (нар. 1904),
- Петро Баран (нар. 1913),
- Степан Баран (нар. 1908),
- Федір Баран (нар. 1908),
- Василь Бариський (нар. 1912),
- Микола Бариський (нар. 1914),
- Іван Бобовський (нар. 1918),
- Василь Боднар (нар. 1907),
- Євстахій Божаківський (нар. 1912),
- Василь Боровський (нар. 1908),
- Данило Босяк (нар. 1908)
За роки комуністичного режиму репресовано та вбито 114 місцевих мешканців, з них члени ОУН і УПА:
- Василь Андрусик,
- Михайло Баб'юх,
- Іван Васильович Баран,
- Іван Якович Баран,
- Іван Боднар,
- Олекса Букалюк,
- Василь Голик,
- Микола Деременда,
- Микола Дивоняк,
- Микола Дріль,
- Василь Ільницький,
- Михайло Ільницьктй,
- Василь Кріль,
- Данило Мазур,
- Іван Мазур,
- Микола Мазур,
- Петро Матвіїв,
- Василь Паламарчук,
- Василь Смітюк,
- Михайло Смітюх,
- Іван Сенюк,
- Микола Стефанишин,
- Василь Тивоняк,
- Іван Тивоняк,
- Марія Тивоняк,
- Дмитро Трубчак,
- Данило Чекалюк,
- Микола Червоняк,
- Олекса Шевчук.
Освіта |
За Австро-Угорщини діяли: 2-класна школа з українською мовою навчання і польською як предметом, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна) школа.
Нині діє Базарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[3][4]
Релігія |
церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; кам'яна; 1990)
У селі є капличка (1995).
Пам'ятки |
- «Червона криниця» (0,42 га) — п'ять джерел, що витікають із-під пластів червоної глини. У 1995 році споруджено каплицю, два фонтани, один з яких — з «фігурою» Івана Хрестителя, джерела мають лікувальні властивості.
Пам'ятники |
Могила Борцям за волю України
У 1992 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Споруджено:
- відновлена скульптура Архістратига Михаїла (2012), знищену за більшовицької влади.
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1976);
- встановлено
- хрест на честь битви австрійської армії (в якій воювали місцеві жителі) з французами (1815);
- хрест на честь скасування панщини (1848);
- пам'ятник Борцям за волю України (встановлений 1936, зруйнований 1944, відновлений 2012);
- «фігура» Івана Хрестителя.
Населення |
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
| 2009 | 2059 | 1714 | 2166 | 779 | 718[1] | ||||||||||||||
Соціальна сфера, господарство |
У 1885 р. засновано читальню «Просвіти» з бібліотекою, спортивно-рухове молодіжне товариство «Січ», згодом «Сокіл», у якого був малиновий прапор, що зберігали в церкві.
В 1924 р. зведено читальню «Просвіти», функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток, мішаний хор, духовий оркестр.
Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Союз Українок», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші. Також діяли кредитна спілка «Поміч», кооператива «Громада», молочарня.
В селі працювали: цегельня, що належала до «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р.
Після війни у селі відновив роботу колгосп, також розвивалися рільництво і тваринництво, працювали млин та цегельний завод.
Нині працюють Будинок культури, бібліотека, дитячий садок, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин, футбольна команда «Галичина».
Населення |
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2018 | |||||||||||||||
| 718 [5] | |||||||||||||||
Мовні особливості |
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Базарі:
бачавно (держак батога),
бурачанка (гичка буряків),
варовитий (ледачий),
в'єз (поперечка в санях, що з'єднує копила),
вобманник (ошуканець),
вучкур (очкур),
єглиця (поперечна планка в бороні),
жабрин (жабуриння),
зизовокий (косоокий),
змолоцик (молотник),
ковбан (колода, на якій рубають дрова),
лейбик (короткий жакет),
лиґати (ковтати),
пасклинь (клин коси),
пила-трачка (пила, якою ріжуть колоди на дошки),
пінка (польова мурашка),
посмич (передня перекладина в бороні),
рикати (ревіти, про корову),
рожен (держак мітли),
санка (полоз у санях),
сорокатий (рябий),
трачовинє (тирса),
фасолєнка (бадилля квасолі; також місце, де росла квасоля),
форштекіль (деталь воза),
хабуз (хмиз),
цукрівка (сорт квасолі),
шпроц (рогатка).
Відомі люди |
Тома Баревич — посол Райхсрату[6] русинського (українського) походження, директор гімназій у Дрогобичі та Самборі, не терпів усього українського[7]
Володимир Маланчук (1904—1990) — єпископ УГКЦ, перший апостольський екзарх для українців грекокатоликів у Франції (1960—1982), редемпторист;
Іван Тивоняк (1905—1990) — громадський діяч;
Ганна Тиховліс (нар. 1955) — правник, літератор, громадська діячка.
У літературі |
Про село видано книги:
- «Погляд крізь сльози і ґрати» видав (1997) І. Гулей.
- І. Гулей та М. Мотуз випустили книгу «Базар: історія села — травинка, що пробилася крізь бетон» (2005).
Примітки |
↑ аб Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.
↑ Базарська школа
↑ Баран Ф. Базар-перехрестя доріг, перехрестя століть. — Дрогобич, 2007. — 39—42 с.
↑ Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
↑ Barewicz (Thomas) // Biografische Skizzen / Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag, 1867. — S. 87. (нім.)
↑ Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. (пол.)
Джерела |
Дем'янова І., Мотузишин І. Базар // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 66. — ISBN 966-528-197-6.
Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Базар // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446—448. — ISBN 978-966-457-246-7.
Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0
Посиланння |
- За місяць планують завершити ремонт дороги «Джурин-Базар»
«Ідентифікація Барни», або як лже-турки зі Львова, без тендеру та на нерозмитненій техніці, «нак….лали» асфальту на 15 мільйонів // Народне слово- Турки ремонтують дорогу «Джурин-Базар».
| |||||||||||
Населені пункти Чортківського районуКатегорії:
- Села України
- Населені пункти Чортківського району
(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"0.408","walltime":"0.596","ppvisitednodes":"value":3017,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":65938,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":43303,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":17,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":4,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":4066,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":1,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 478.558 1 -total"," 52.52% 251.325 1 Шаблон:Село_України"," 12.47% 59.667 1 Шаблон:Помилки"," 12.28% 58.763 1 Шаблон:Reflist"," 12.24% 58.556 1 Шаблон:Вікіпосилання"," 11.13% 53.243 1 Шаблон:Ambox"," 7.38% 35.333 1 Шаблон:Книга"," 6.45% 30.886 1 Шаблон:Category_handler"," 5.57% 26.677 1 Шаблон:Coord"," 5.46% 26.126 1 Шаблон:Wikidata"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.064","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":2609115,"limit":52428800,"cachereport":"origin":"mw1324","timestamp":"20190312140022","ttl":2592000,"transientcontent":false);mw.config.set("wgBackendResponseTime":167,"wgHostname":"mw1274"););
