Російський музей Зміст Історія музею | Будівля Російського музею | Нові функції кордегардій Михайлівського замку | Ескізи пензля Валентина Сєрова | Див. також | Посилання | Література | Посилання | Навігаційне меню59°56′19″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 59.93874100002777539° пн. ш. 30.332383000028° сх. д. / 59.93874100002777539; 30.33238300002859°56′19″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 59.93874100002777539° пн. ш. 30.332383000028° сх. д. / 59.93874100002777539; 30.332383000028rusmuseum.ruРосійський музейОфіційний сайт Державного Російського музеюВіртуальна екскурсія Державним Російським музеємTwitterInstagramBritannica (онлайн)ADV1003530812148654z2050161-40000 0001 2375 1278n81117569kn20010709451387275027296121131933707500308399
Музеї, засновані 1895Музеї Санкт-ПетербургаМузеї РосіїАрхітектура Санкт-ПетербургаДержавний Російський музей
музейросійськогомистецтваСанкт-ПетербурзіОлександра III18951898«археологія»імператора1894Російської імперіїАкадемії мистецтв18241810колекціонера1801Ермітажі1825БрюлловаАйвазовськогоЕрмітажу1884проектомМоскві13 квітня1895Микола II1898шедеврампіруархітекторомІнтер'єриБенуа Леонтій МиколайовичДмитра ЛевицькогоПетергофіТретьяков ПавлоВасиля СуриковаПортрет архітектора Олександра Кокоріноваакадемізмусадибпалацівсоціалістичного реалізмуцензуриавангардуЛітній палацСтрогановський палацВартоломей РастрелліАнтоніо РінальдіВасиль Баженовфасадамикласицизмупавільйонпавільйонкартинекспонатівкартинної галереї1910ескізсередньовіччябарококласицизмуакадемізмуреалізмуВрубель Михайло ОлександровичПаоло ТрубецькойГолубкінаАнтокольськийоригіналивандалізмускульптуригравюриКиївської РусіВолодимир БоровиковськийД. ЛевицькийАнтон Лосенко«Містечко Аріччя неподалік Риму»1836ампіруТарас ШевченкоНатурщик в позі св. СебастіянаДев'ятий вал (картина Айвазовського)Рєпін Ілля ЮхимовичХірург Микола Пирогов (портрет)Костянтин КоровінКостянтин Савицький«На війну»Десюдепорт175418571918Казимір МалевичавтопортретГригор'єв Борис ДмитровичПортрет Всеволода МейерхольдаВалентин Сєров
Російський музей
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Державний Російський музей | |
|---|---|
| рос. Государственный Русский музей | |
 | |
59°56′19″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 59.93874100002777539° пн. ш. 30.332383000028° сх. д. / 59.93874100002777539; 30.332383000028Координати: 59°56′19″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 59.93874100002777539° пн. ш. 30.332383000028° сх. д. / 59.93874100002777539; 30.332383000028 | |
| Тип | художня галерея |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург, Інженерна вул., 4 |
| Адреса | Inženernaja ul. 4, 191186 |
| Архітектор | Carlo Rossi[d] |
| Засновник | Микола II |
| Засновано | 1895 рік |
| Фонд | понад 400 тис. експонатів |
| Директор | Гусєв Володимир Олександрович |
| Сайт | rusmuseum.ru |
  Російський музей (Росія) | |
Російський музей у Вікісховищі? | |
Росі́йський музе́й (музей Олександра III) — найбільший музей російського мистецтва в світі, розташований у Санкт-Петербурзі.
Зміст
1 Історія музею
2 Будівля Російського музею
2.1 Формування колекцій
2.2 За часів СРСР
2.3 Колекція малюнків
3 Нові функції кордегардій Михайлівського замку
4 Ескізи пензля Валентина Сєрова
4.1 Колекція скульптур.
4.2 Галерея
4.3 Ікони
4.4 Російське мистецтво XVIII століття
4.5 Мистецтво XIX століття
4.6 Натюрморти в збірці
4.7 Російське мистецтво XX століття
4.8 Директори Російського музею
4.9 Філії Державного Російського музею
5 Див. також
6 Посилання
7 Література
8 Посилання
Історія музею |
Російський музей Олександра III було засновано керівництвом у 1895 році, відкрито для відвідувачів у 1898. За попередніми розрахунками музей створювали як історико-археологічний (на той час термін «археологія» означав вивчення старовини, у тому числі й пам'яток мистецтва) і художній музей. Музей було створено для того, щоб увічнити пам'ять імператора Олександра III, що помер у 1894 році, і надати досить повну уяву про художній і культурний стан Російської імперії.
Пожвавлення уваги до російського мистецтва починає формуватися в тодішньому суспільстві у першій третині XIX ст. У цей час зросла популярність виставок Академії мистецтв (вони влаштовувалися із 1824 року регулярно кожні три роки). Значну кількість зібрання музею в самій Академії склали роботи вихованців і професорів закладу. У 1810 році виник «Російський музеум» П. Свиньїна — (колекціонера й популяризатора російського мистецтва).
З 1801 року до імператорських зібрань починають надходити витвори тогочасних російських живописців. З часом виникла потреба відкриття залу національного живопису в Ермітажі. Невеликий за обсягом зал російського мистецтва було відкрито в 1825 році (до експозиції увійшли 16 картин). Пізніше ця колекція поповнилася за рахунок витворів Брюллова, Іванова й Айвазовського.
Проте зібрання Ермітажу належало імператору. І в 60-ті роки XIX ст., коли російська мистецтвознавча наука вивільнилася з-під впливу художньої критики, стало зрозуміло, що імператорська колекція дає недостатньо повний та однобічний погляд на національне мистецтво. Так виникла ідея створення незалежного від імператорської влади музею російського мистецтва.
У 1884 році І. Гончаров виступив із проектом створення музею національного російського мистецтва в Москві (у газеті «Голос» від 9 травня).
Проте, суспільна ініціатива отримала підтримку влади тільки наприкінці століття. 13 квітня 1895 року Микола II підписав Наказ, у якому йшлося про необхідність створення музею в Санкт-Петербурзі. Для цього проекту було дозволено використати Михайлівський Палац. У 1898 році до новоствореного музею було передано зібрання російського живопису з картинної галереї імператорського Ермітажу.
Ідея створення музею в Санкт-Петербурзі тоді була тісно пов'язана з імператором Олександром III. Він не був надто освіченою людиною, проте знався на мистецтві.
Будівля Російського музею |
Державна казна викупила за 4.000.000 рублів для майбутнього музею Михайлівський палац — шедевр доби російського ампіру, створений у 1819—1825 рр. архітектором Карлом Івановичем Россі. Інтер'єри палацу створювалися також під керівництвом Россі. Разом до виконання внутрішнього оздоблення будівлі було залучено найкращих майстрів ужиткового мистецтва й художників-декораторів.
У минулому палац належав князю Михайлу Павловичу, проте до кінця XIX ст. опинився майже покинутим.
У 1912—1916 рр. академік архітектури Бенуа Леонтій Миколайович створив і втілив проект додаткового корпусу музею, що виходить фасадом на Катерининський канал. Первісно парадна зала цієї будівлі використовувалась для тимчасових виставок.
Формування колекцій |
В період 1895—1917 рр. керівництво музею зайняло досить активні позиції задля отримання характерних чи уславлених зразків. Так, довгими клопотаннями музей отримав уславлену серію «Смолянок» художника Дмитра Левицького з палацу в Петергофі.
Складність ситуацій полягала в тому, що частка уславлений полотен деяких мистецьких течій вже розійшлася по приватним збіркам. Найкращі твори деяких російських майстрів вже придбав для своє галереї Третьяков Павло — картини Левицького, Василя Сурикова, Левітана тощо.
Худ. Георг Гроот, Катерина II верхи, 1744 р.
Худ. Д. Г. Левицький, портрет Храповицького
Худ. Д. Г. Левицький. Портрет архітектора Олександра Кокорінова
Худ. В. Л. Боровиковський, портрет Арсеньєвої
За часів СРСР |
Пророк Самуїл. Фреска з Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, 1112 р. Російський музей, Санкт-Петербург.
Колекції та їх характер суттєво змінилися та поповнилися за часів СРСР. Активно проведена націоналізація покинутих художніх зібрань та їх вивіз в Російський музей вирівняли збірки в порівнянні з Третьяковською галереєю. До Російського музею передали збірки живопису та малюнків майстрів академізму з колишнього музею Петербурзької Академії мистецтв, багатьох вельможних садиб та столичних палаців.
Суттєво поповнилися розділи творів передвижників, майстрів «Світу мистецтв» (російською — «Мира искусств») тощо. Майже наново був сформований розділ декоративно-ужиткового мистецтва, народних промислів, дерев'яної різби, фрагментів народної дерев'яної архітектури.
Державний Російський музей зазнав менших політичних утисків, ніж столична Третьяковська галерея і мало брав в свої колекції політично ангажовані, примітивно агітаційні, холодно офіціозні твори соціалістичного реалізму, панівного стилю доби СРСР, нав'язаного керівництвом Кремля.
В роки послаблення комуністичної цензури, керівники Державного Російського музею першими почали збирати та купувати твори мистецтва російського авангарду та модерних течій, що значно розширило межі музейних зібрань.
Колекція малюнків |
До значних надбань музею належить колекція малюнків російських майстрів, де є
- Іван Єрмєньов, який наважився малювати російських жебраків наприкінці 18 століття
- низка малюнків майстрів академізму — від навчальних студій до самостійних композицій
- Кіпренський Орест Адамович
- Федотов Павло Андрійович
- Рєпін Ілля Юхимович
- Шишкін Іван Іванович
- Врубель Михайло Олександрович
- Бенуа Олександр Миколайович
- Сомов Костянтин Андрійович
- Серебрякова Зінаїда Євгенівна
Борис Кустодієв та інші.
Худ. О. Кипренський. Портрет Томілова
Худ. Олександр Брюллов, Катерина Буніна
Федір Васильєв, автопортрет, 1873.
Нові функції кордегардій Михайлівського замку |
Східний павільйон кордгардій.
Західний павільйон, фото 2012 року.
У комплекс споруд Державного Російського музею увійшла ціла низка історично значущих і мистецькі вартісних старовинних споруд. Серед них — дерев'яний будиночок Петра І початку 18 століття та його резиденція Літній палац, Строгановський палац (архітектор Вартоломей Растреллі) на Невському проспекті, Мармуровий палац (архітектор Антоніо Рінальді), комплекс споруд Інженерного замку (колишній Михайлівський замок, архітектор Василь Баженов. В колишній ансамбль споруд Інженерного замку досі входять дві кордегардії, чудернацькі двоповерхові споруди з опуклими фасадами і рідкісною стилістикою французького класицизму.
Нестача сучасно обладнаних приміщень для новітніх музейних функцій спонукала керівництво музею переобладнати функції колишніх кордегардій. Східний павільйон кордегардій віддадуть під дитячу філію музею. В межах освітньо-дозвільного плану з назвою «ARTдегардія» тут будуть студії для розвитку творчого потенціалу дітей і підлітків Петербурга.
Іншу функцію матиме Західний павільйон. Саме в ньому розмістять «Електронний Російський музей». Це нова музейна установа, і, як обіцяють очільники музею, ще не має аналогів в музейному світі. Окрім віртуальних екскурсій, візитерам і віддаленим споживачам буде надана віртуальна можливість зазирнути в низку музейних картин і експонатів. Центр в Західному павільйоні також пов'яже у єдину мережу численні віртуальні філії Російського музею.
Серед новітніх завдань — і часткове відтворення картинної галереї Строгановськго палацу, уславленої колекції міста, творів мистецтва, здебільшого розпроданих за часів сталінського режиму і лише частково збережених в Росії.
Ескізи пензля Валентина Сєрова |
Валентин Серов, портрет Семьонова-Тян-Шанського
«Викрадення Європи», варіант композиції, акварель, 25,3 х 31,5 см, 1910 р.
Валентин Серов, ескіз театральної декорації до опери «Юдиф»
Колекція скульптур. |
Ск. Джованні Бонацца, Ніч — скульптура з циклу «Перебіг доби», 1717 р. Літній сад.
Мартос Іван Петрович. «Хронос з Книгою буття», надгробок Турчанінова, 1792р., гіпсова модель, Російський музей.
Унікальною за повнотою стала колекція скульптур, активні розшуки якої музейні працівники не припиняли десятиліттями. Збірка має твори доби російського середньовіччя, доби реформ Петра І, бароко та класицизму, академізму, реалізму, новітніх течій 20 століття. За повнотою та якістю збірка займає одне з перших місць в Росії.
Врубель Михайло Олександрович, «Голова демона»
Скульптор Паоло Трубецькой, «Портрет художника Левітана»
Скульптор Голубкіна, «Мрія»
Скульптор Антокольський. «Христос перед народом»
Нещодавно збірка отримала поповнення за рахунок передачі музею оригіналів скульптур Літнього саду. За планом, музей забирає до експозицій оригінали, а в саду виставляє копії (з міркувань збереження 300-річних оригіналів та запобігання вандалізму по відношенню до скульптур).
Галерея |
Худ. Богаєвський Костянтин Федорович, Тропічний пейзаж, 1906 р.
До зібрань музею входить колекція картин російських художників і зібрання скульптури; малюнки, гравюри, предмети прикладного мистецтва, значна кількість художніх пам'ятників Київської Русі.
У Музеї є такі відділення, як: відділення російського мистецтва XVIII століття, XIX століття, відділення нових течій та відділення християнської старовини.
Ікони |
Янгол Золоті Власи, 12 століття
Дмитро Солунський, 15 століття
Святі Борис і Гліб, сер. XIV ст.
Архангел Михаїл, сер. XIV ст.
Російське мистецтво XVIII століття |
Володимир Боровиковський, портрет Павла І, імператора Росії
Д. Левицький, портрет Йоганна Гауффа
Іван Нікітін, портрет гетьмана Полуботка
Худ. Антон Лосенко. Актор Яків Шумський (1760)
Мистецтво XIX століття |
Лебедєв М.і. «Містечко Аріччя неподалік Риму», 1836 р.
Худ. Моньє. Єліза Шаховська, 1806 р., доба ампіру
Тарас Шевченко, Натурщик в позі св. Себастіяна
Дев'ятий вал (картина Айвазовського), 1850 р.
Рєпін Ілля Юхимович Хірург Микола Пирогов (портрет), 1881 р.
Ілля Рєпін. «Софія Драгомирова в українському вбранні» (донька генерала Драгомирова). 1889 р., Державний Російський музей
Костянтин Коровін. Портрет Тетяни Любатович, 1880 р.
Костянтин Савицький[ru]. «На війну», 1888 р.
Натюрморти в збірці |
Іван Фірсов. Десюдепорт «Квіти і фрукти на столі», 1754 р. Держ. Російський музей
Мордвінов Олександр Миколайович. «Підрамник, папка та гіпсовий рельєф», 1857 р. Держ. Російський музей
Петров-Водкін Кузьма Сергійович. «Оселедець і чорний хліб», 1918 р. Держ. Російський музей
Російське мистецтво XX століття |
Головін Олександр Якович. Ескіз декорації до опери Даргомизького «Кам'яний гість», 1917 р. Державний Російський музей.
Казимір Малевич, автопортрет
Худ. Григор'єв Борис Дмитрович, Портрет Всеволода Мейерхольда, 1916 р.
Валентин Сєров, портрет Іди Рубінштейн (1910)
Петров-Водкін, Хлопчики (1911)
Директори Російського музею |
1895—1917 — Великий Князь Георгій Михайлович Романов
1922—1926 — Сичов Микола Петрович- до 1941 — Балтун Петро Казимирович
1941—1945 — Лебедєв Григорій Юхимович (з 1933 — зам. директора)
1951—1977 — Пушкарьов Василь Олексійович- з червня 1988 — Гусєв Володимир Олександрович
Філії Державного Російського музею |
Строгановський палац, фасад на Невський пр.
Строгановський палац (архітектор Вартоломей Растреллі)
Мармуровий палац (архітектор Антоніо Рінальді)- Михайлівський (Інженерний) замок (архітектори Баженов Василь Іванович, Вінчєнцо Бренна)
- Літній сад
- Будиночок Петра І (дерев'яний, одна з перших будівель міста)
Літній палац Петра I.
Див. також |
- Ікона
- Російське бароко
- Класицизм
- Академізм
- Романтизм
- Левицький Дмитро Григорович
- Третьяковська галерея
- Третьяков Павло
- Авангард
- Соціалістичний реалізм
- Цензура
- Пропаганда
- Радянське мистецтво
Посилання |
Література |
Государственный Русский музей. Путеводитель / Под общей редакцией директора Государственного Русского музея В. А. Пушкарёва. — Ленинград : «Советский художник», 1969. — 368 с. — 100 000 прим. (рос.)
Русский музей. Проспект / Кий Александр Иванович. — Ленинград : «Лениздат», 1985. — 32 с. — 400 000 прим. (рос.)
Русский музей. Проспект / Кий Александр Иванович. — Ленинград : «Лениздат», 1987. — 32 с. — 300 000 прим. (рос.)- Русский музей. Музей Александра III, АСТ — Москва, Полигон — Санкт-Петербург, 2006. (рос.)
Посилання |
- Офіційний сайт Державного Російського музею
- Віртуальна екскурсія Державним Російським музеєм
|
Категорії:
- Музеї, засновані 1895
- Музеї Санкт-Петербурга
- Музеї Росії
- Архітектура Санкт-Петербурга
- Державний Російський музей
(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"1.044","walltime":"1.342","ppvisitednodes":"value":5135,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":90387,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":23697,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":23,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":30,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":35999,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":29,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 1176.962 1 -total"," 70.60% 830.887 1 Шаблон:Infobox_Museum"," 61.96% 729.210 1 Шаблон:Картка"," 50.89% 598.933 83 Шаблон:Картка/рядок"," 37.32% 439.210 34 Шаблон:Wikidata"," 14.19% 167.042 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 11.46% 134.844 5 Шаблон:Ifempty"," 9.44% 111.159 6 Шаблон:If1"," 6.32% 74.376 1 Шаблон:Wikidata/p17"," 3.14% 36.988 1 Шаблон:Карта_розташування"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.589","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":9009101,"limit":52428800,"limitreport-logs":"Loaded datatype wikibase-item of P921 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P825 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P138 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1435 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P527 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P361 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P276 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P669 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype string of P969 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P149 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P84 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P112 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype string of P670 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype time of P1619 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype time of P576 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P137 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype quantity of P1436 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1037 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P488 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1640 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype string of P1329 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype url of P968 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confign","cachereport":"origin":"mw1303","timestamp":"20190326170525","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u0420u043eu0441u0456u0439u0441u044cu043au0438u0439 u043cu0443u0437u0435u0439","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q211043","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q211043","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2010-06-29T19:36:35Z","dateModified":"2018-09-25T16:24:53Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ad/Russia_edcp_location_map.svg"(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":162,"wgHostname":"mw1261"););
